У місті Арциз відбувся семінар-конференція до World Agriculture Day на тему «Розвиток АПК Болградщини: сучасні виклики, інноваційні рішення та партнерство». Після обговорення ключових викликів агровиробництва та проблем меліорації учасники семінару-конференції перейшли до другої частини дискусії, присвяченої питанням переробки, маркетингу, збуту агропродукції та розвитку кластерних ініціатив. Саме ці напрями сьогодні визначають конкурентоспроможність українського агросектору та його інтеграцію у європейський ринок. Спікери акцентували увагу на створенні доданої вартості, потенціалі експортно-логістичних можливостей, розвитку індустріальних парків і необхідності тісної співпраці влади, бізнесу та науки задля сталого розвитку аграрної галузі. Подробиці в матеріалі «Махали».
Друга частина дискусійної панелі семінару-конференції в Арцизі пройшла за темою «Переробка, маркетинг та збут агропродукції. Кластерні ініціативи. Перспективи розвитку аграрного сектору в контексті сучасних викликів та євроінтеграційних процесів». Обговорювалися питання створення доданої вартості, стан і перспективи розвитку складського та холодильного господарства, потенціал експортно-логістичних можливостей, індустріальних парків, а також співпраці місцевої влади, науки та бізнесу у сталому розвитку агросектору й формуванні агропромислових кластерів.
Спікерами цієї частини стали: Ольга Трофімцева, керівниця напряму АПК і продовольчої безпеки Ukraine Facility Platform, в. о. міністра аграрної політики та продовольства України у 2019 році, посол з особливих доручень МЗС України (2022–2023), яка приєдналася онлайн; Діана Гойчева, начальниця відділу економіки та інвестицій Арцизької міської ради, яка виступила з темою «Індустріальний парк Арциз / Інвестиційний потенціал Арцизької ТГ»; Вадим Коваль, регіональний менеджер ТОВ «ХОРШ Україна».
Ольга Трофімцева у своєму виступі наголосила, що сьогодні неможливо говорити про кліматично адаптоване господарство чи виробництво продуктів без застосування новітніх технологій та штучного інтелекту.
«Клімат змінюється не лише в Україні, а й по всій Європейській частині континенту. Водночас Одещина, і ваш регіон зокрема, може спеціалізуватися на виробництві й постачанні продуктів подвійного призначення – наприклад, бавовнику та продукції, що може використовуватися у біоекономіці для виробництва текстилю, меблів чи будівельних матеріалів», – зазначила вона.
Спікерка також зауважила, що Болградщина має значний потенціал для розвитку виноробства, аграрного й зеленого туризму, які активно розвивалися після пандемії COVID-19, але були призупинені з початком повномасштабного вторгнення. За умов стабільності в країні, на її думку, регіон зможе залучати туристів з-за кордону.
Діана Гойчева розповіла про амбітну ціль Арцизької громади – створення індустріального парку. Вона нагадала, що громада з населенням понад 30 тисяч осіб і площею понад 763 кв. км є однією з найбільш динамічних в Одеській області. Разом із Павлівською та Тарутинською громадами Арциз утворив економічний союз «Бессарабія ХХІ ст.» для формування конкурентоспроможної збалансованої економіки. За її словами, саме Арциз може стати центром цього союзу завдяки вигідному географічному розташуванню, розвиненій транспортній інфраструктурі з високим інвестиційним потенціалом та наявністю комунального аеропорту зі злітною смугою довжиною 3 км.
«Ці чинники дають можливість здійснювати транспортування товарів у будь-якому напрямку. Крім того, в Арцизі функціонує потужна електропідстанція на 110–330 кВ, що відкриває перспективи для під’єднання нових джерел генерації електроенергії», – зазначила вона.
Арцизька громада пропонує створення в межах міста Арциз мультимодального індустріального хабу, який змінить логістичний ландшафт України та Східної Європи. До його складу увійдуть вантажний аеропорт, логістичний центр і власне індустріальний парк. За словами Діани Гойчевої, до кінця 2025 року планується затвердити концепцію індустріального парку та розпочати процедуру його реєстрації. Реалізація проєкту дозволить збільшити валовий регіональний продукт завдяки розвитку переробної промисловості й логістики, залучити іноземних та українських інвесторів, створити понад 2000 робочих місць і посилити економічний потенціал Півдня Одещини.
Останнім виступаючим у другій дискусійній частині став Вадим Коваль, який представив історію створення сімейної компанії «ХОРШ», що працює в Німеччині, та розповів про адаптацію її сільгосптехніки до природно-кліматичних умов Одещини. Він акцентував увагу на вдосконаленні техніки для підвищення врожайності, ефективності сільгоспвиробництва та збереження вологи в ґрунті.
В останній дискусійній частині семінару-конференції обговорювали тему «Інструменти розвитку та інвестиції в сільське господарство. Безпека, взаємодія та підтримка держави».
Серед спікерів виступили Парасковія Кутирьова, начальниця Арцизького відділу Болградської філії Одеського обласного центру зайнятості; Світлана Недєва, консультантка відділу надання послуг роботодавцям офісу «Зроблено в Україні» (Болградська філія); Руслан Іванов, прокурор Болградської окружної прокуратури; Іван Ротань, представник Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, який виступив із темою «Безпека виконання осінньо-польових робіт, профілактика нещасних випадків у сільськогосподарських підприємствах»; Людмила Патлаченко, начальниця управління ГУ статистики в Одеській області з доповіддю «Про звітування сільськогосподарських підприємств до органів державної статистики»; Ганна Попова, наукова співробітниця відділу екології винограду ННЦ «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» НААН України.
Світлана Недєва представила грантові програми, які реалізує державна служба зайнятості за підтримки Міністерства економіки та Міністерства аграрної політики України. Зокрема, вона розповіла про грант у сфері переробної промисловості, спрямований на створення нових підприємств або розширення потужностей існуючих.
«За умови створення до п’яти робочих місць сума гранту становитиме до 1,6 млн гривень, а за створення 25 робочих місць – до 8 млн гривень. Кошти необхідно використати протягом одного року на придбання виробничих засобів – техніки, обладнання тощо. Вони не підлягають відчуженню, а умовами передбачене співфінансування у форматі 20/80 або 50/50», – наголосила спікерка.
Для отримання гранту потрібно авторизуватися у кабінеті громадянина на порталі «Дія», заповнити онлайн-заявку та подати бізнес-план. Рішення ухвалюється на підставі висновку уповноваженого банку. У разі успішного отримання гранту підприємці повинні забезпечити працевлаштування працівників щонайменше на 36 місяців, здійснювати діяльність протягом трьох років та сплачувати податки і збори.
Ще однією програмою стала грантова підтримка тепличного господарства. Сума гранту варіюється від 2 до 7 млн гривень із умовою співфінансування 70/30. Кошти надаються на створення модульної теплиці, закупівлю насіння, добрив і технологічного обладнання. Подаватися можуть фізичні та юридичні особи, а також діючі підприємці.
Олександр Гуцан у своєму виступі повідомив, що посівна кампанія 2025 року завершилася зі значними надзвичайними ситуаціями, які призвели до втрати врожаїв та матеріальних збитків. Він зазначив, що перевірки пожежної безпеки на елеваторах і складах Болградського району виявили низку порушень з боку власників підприємств.
«Упродовж 2024–2025 років на хлібних масивах і хлібоприймальних пунктах району сталося близько 50 пожеж, серед яких загоряння залишків пшениці та ячменю, зерна на корені й складів», – наголосив він.
Руслан Іванов відзначив, що серед виявлених правопорушень були й випадки тиску на представників бізнесу, за якими прокуратура веде розслідування і вже має певні результати. Також відкрито кримінальні провадження щодо незаконного використання земель, зокрема на території колишнього Тарутинського району.
«Хочу підкреслити, що прокуратура не є каральним органом. Ми відкриті до діалогу і готові вислухати представників бізнесу, аби запобігти будь-яким незаконним втручанням у їхню діяльність», – наголосив прокурор.
Ганна Попова розповіла, що нині інститут Таїрова займається актуалізацією кадастрових номерів виноградників Одещини. Це один із напрямів програми «Аграрна Одещина», який має забезпечити відповідність якості вина державним стандартам і створити можливість відстеження виробничого ланцюга – від виноградника до пляшки. Такий підхід знижує рівень фальсифікату на ринку, захищає виробників і відповідає вимогам угоди про асоціацію з ЄС, зокрема щодо встановлення справедливої ціни на виноробну продукцію.
Інтернет-видання Бессарабії
