Зберегти національні традиції та культурну спадщину в сучасному світі – завдання непросте. Але коли громада живе цими традиціями, передає їх з покоління в покоління і щиро вболіває за збереження свого коріння, це стає можливим. Яскравим прикладом такого дбайливого ставлення до національної культурної спадщини стало календарно-обрядове дійство «Мошу», яке 6-7 січня відбулося в селі Новосільське Ренійської громади. Про те, як проходило свято – в матеріалі журналіста інтернет-видання «Махала».
За своїми особливими традиціями відзначають Різдво мешканці Новосільського. Зародилися вони в ті далекі часи, коли тут оселилися громади молдаван та болгар, які спочатку не спілкувалися між собою. Відповідно, шлюби між представниками обох громад були категорично заборонені.
«Але одного разу все змінилося. Як розповідає переказ, у голови болгарської частини села була красуня-дочка, а у старости молдавської частини – красень-син, який закохався у дівчину і просто вкрав її. Що після цього залишалося старостам? Вони були змушені зіграти весілля, після якого взаємній відокремленості двох громад настав кінець. Вони стали жити у мирі та дружбі, разом відзначати всі свята, включаючи, звичайно ж, Різдво», – розповідає голова Ренійського районного молдавського національно-культурного товариства «Ізвор» Валерій Бабере.
За традицією у це свято молдавська та болгарська частини села колядують окремо, але опівночі з 6 на 7 січня зустрічаються у центрі, де розпалюють велике багаття, танцюють та відбувається символічний «обмін» територіями. Вранці колядники знову зустрічаються в центрі села: одна група прибуває на возі з конем, інша – на возі з осликом.
Цікавою особливістю звичаю є те, що головні дійові особи – Мошу та Баби – до останнього залишаються невідомими. Хто ховається під масками, не повідомляється навіть старості села. Найсуворіша таємність обумовлена тим, що у фіналі свята хлопці, які грають Мошу, зустрічаються на борцівському килимі. Переможець за традицією отримує живий приз – баранчика.
«Все почалося ввечері 6 січня. Парубки села, розділені на «молдавський» та «болгарський» гурти, одночасно вирушили колядувати по протилежних частинах села. Хлопці з «болгарської» частини пішли співати на «молдавську» територію, а «молдавська» сторона – навпаки. Завдання просте: зайти в кожен двір, заспівати колядки і отримати подяку господарів, зокрема калач», – розказує Валерій Федорович.
Рівно опівночі обидва гурти зібралися в центрі села, де запалили обрядове вогнище – символ єднання, очищення та продовження давньої традиції.
«Після опівночі учасники обряду помінялися місцями та продовжили колядувати вже в іншій частині села», – додає він.
Вранці, 7 січня, в центрі села відбулася справжня вистава. «Молдавський» Мошу прибув до центру на ослику, а «болгарський» – на коні. Обидва воза були запряжені прикрашеними тваринами, що створювало атмосферу справжнього історичного дійства.
«Тут знову запалили обрядовий вогонь і заколядували старосту села Андрія Дмитровича Войнова, який, до речі, виступив спонсором живих призів для переможців. Про самих Мошу варто сказати окремо. Вони виглядають дуже строго – в масках зі шкур тварин, прикрашених стрічками. Ці маски – відгомін давніх традицій наших предків, що жили на берегах Дунаю. Це не просто маскарад, а зв’язок із минулим крізь століття», – пояснює Валерій Бабере.
А от Баби – це окрема історія. Їх ролі виконують міцні юнаки, переодягнені у жіночий одяг із численними яскравими деталями.
«На перехресті розпалили велике вогнище. Під шалений ритм барабанів та розривні звуки гармошок і кларнетів закрутилася гігантська молдавська хора. У центрі кола «запалювали» Мошу зі своїми дамами», – описує атмосферу свята Валерій Федорович.
А далі – фінал свята, який всі чекали з нетерпінням: змагання з національної боротьби тринта. Дійство почалося видовищним виступом Баб, які перед цим скинули спідниці, а потім сцену головного протистояння захопила боротьба міцних Мошу.
За підсумками традиційної обрядової боротьби між двома Мошу та Бабами перемогу здобула «молдавська» сторона. Цього року Мошу цієї сторони був Едуард Мітіогло, а Бабою – Михайло Мітіогло. До речі, вони рідні брати.
Переможець отримав головний приз – живого баранчика, якого вручив староста села Андрій Войнов. Баба отримав півня.
«Для нас велика радість бачити, що молодь Новосільського продовжує жити цими традиціями та з таким ентузіазмом відзначає свято, як це робили їхні предки. Обряд «Мошу» в Новосільському є яскравим прикладом збереження багатонаціональної культурної спадщини та живої народної традиції, що передається з покоління в покоління», – підсумував Валерій Бабере.
Фото надані Валерієм Бабере та Новосільською філією КЗ «ЦКіД».
Інтернет-видання Бессарабії
