Нещодавно до інтернет-видання “Махала” потрапила старовинна книга “Кримське ханство” шведського дослідника Йоганна Тунманна, написана ще в 1784 році. У книзі шведський історик описує життя Кримського ханства, приділяючи увагу її природі, історії, політичному та соціальному устрою. Окрема частина книги присвячена Бессарабії та має назву “Кримська частина Бессарабії або Буджак”. З неї ми дізналися про найдавніші поселення Бессарабського краю: Каушан, Буджак, Паланка, Татар-Бунар, Салкуца, а також про поселення Тобак, яке, ймовірно, є сучасним селом Табаки.
Журналіст “Махали” відвідав село Табаки, щоб дізнатися, чи збереглися якісь згадки про те, що тут колись існувало ногайське поселення. Нам допоміг староста села Володимир Терзі, який також цікавиться історією свого краю.
“Офіційною датою заснування села є 1812 рік, проте є багато доказів, які свідчать про те, що нашому селу понад 300 років. За моїми даними, навпроти нашого музею знаходилось старовинне кладовище, яке належало або ногайському, або татарському поселенню, які мешкали на цій території. На жаль, воно не збереглося до наших часів, оскільки в радянський період його знищили, зрівнявши все з землею. Тепер проходячи поряд, багато хто навіть не підозрює, що під ними може знаходитися ціла епоха. У майбутньому, можливо, вдасться запросити сюди фахівців-археологів та істориків, і якщо під землею знайдемо сліди перебування стародавнього поселеня, то остаточно визначимо, скільки років нашому селу”, – розповідає Володимир Володимирович.
Під час нашої розмови зі старостою ми також дізнались про можливі подальші кроки благоустрою цієї території поруч з етнографічним музеєм (на головному фото).
“Якщо наші припущення будуть науково підтверджені, що тут було старовинне кладовище, то це місце однозначно потрібно облаштувати. Зробити сквер або закласти парк. Хоча самі пам’ятники не збереглися. Тут можна буде їх якось облаштувати та зробити такий простір, щоб люди могли сюди приходити та знайомитися зі своєю історією”, – підкреслив староста.
Під час нашого візиту до села Табаки ми відвідали і функціонуюче кладовище та побачили старі могили, які датуються минулими століттями. Дізналися більше про їхню історію та значення для місцевої громади.
“Коли ми заходимо на цвинтар, бачимо поховання, на яких встановленні кам’яні хрести, – це місця поховання людей, що переселилися сюди на початку 1800-х років з Болгарії. Схожі пам’ятники можна знайти ще в деяких селах району. Кожне село має зберігати свою історію. Ми також намагаємося зберегти ці надгробні плити, щоб усі охочі могли знайти своїх предків, бо багато нащадків цих людей, які тут заховані, досі живуть в нашому селі. Хтось знає де вони знаходяться, а хтось приходить сюди на пошуки свого коріння”, – зауважив Володимир Терзі.
Раніше своїми спостереженнями на цю тему поділилась працівниця місцевого етнографічного музею Парасковія Іванівна Цоєва. Вона також схиляється до думки, що дата заснування села Табаки може бути набагато старшою.
“Я спілкувалася зі старожилами села, читала різні джерела, є багато фактів про більш ранню дату заснування Табаки. Раніше тут мешкали турки, татари, ногайці та інші народності. Болгари переселилися сюди вже на обжиту територію. І цьому є підтвердження. На місці Табаки вже було укріплене місто-фортеця, яке мало назву Тобак”, – каже Парасковія Іванівна.
Також вона навела декілька цитат з історичних джерел, де згадується поселення Тобак. Як приклад, згадка польського дворянина Куницького від 1683 року, де він описує битву, яка відбулася між кримсько-татарськими військами та молдавським військом біля укріпленого містечка Тобак. З його слів, Тобак був укріпленням, маленькою фортецею з земляним валом. Або згадка Османського мандрівника Евлія Челебі, де він у своєму путівнику розповідає про подорож до Молдавського князівства, і в цьому документі є згадка про село Тобак. Цікавою деталлю є те, що мандрівник був тут у 1659 році, а це на 153 роки раніше, ніж офіційна дата заснування села.
Інтернет-видання Бессарабії
