Війна продовжує забирати найкращих синів України — тих, хто у вирішальний момент без вагань став на захист рідної землі. Ренійська громада знову в жалобі: стало відомо про загибель мужнього воїна, добровольця Олександра Леонідовича Вінокурова, життя якого обірвалося під час виконання бойового завдання. Про життєвий та бойовий шлях захисника журналісту «Махали» розповіли його рідні.
Олександр Вінокуров народився 20 листопада 1982 року в місті Рени. Навчався у міській школі № 1, а закінчував школу № 6 (нині ліцей). Потім здобув вищу освіту в Одеському національному морському університеті, навчався на кораблебудівному факультеті. Згодом одружився, народився син, зараз він вже студент.
«У мирному житті Саша був пов’язаний із морем, ходив у рейси. Він мав золоті руки, дуже захоплювався радіоелектронікою та суднобудуванням. Він був надзвичайно цілеспрямованою, активною, сміливою і в чомусь навіть безстрашною людиною», – згадують про нього сестра Анастасія та дружина Надія.
Коли у лютому 2022 року розпочалася повномасштабна російська агресія, Олександр якраз повернувся з чергового рейсу. Не вагаючись ні хвилини, він прийняв рішення піти на фронт добровольцем.
Олександр Вінокуров проходив бойову підготовку, зокрема, на навчаннях у Німеччині. У лавах Збройних Сил України виконував обов’язки спочатку бойового медика, а згодом санітара-стрільця.
«Сашко воював на найгарячіших напрямках фронту, виконував бойові завдання під Бахмутом, Часовим Яром, у Клищіївці та Андріївці. Бувало, що довго не виходив на зв’язок, але при цьому заздалегідь попереджав, що, наприклад, не буде на зв’язку тиждень чи 10 днів і ми чекали. Йому довелося на власні очі побачити всю жорстокість і жахи війни: рятувати поранених побратимів, витягувати їх із поля бою під ворожими обстрілами. Коли він приїздив додому у короткочасні відпустки чи на лікування після поранень, то дуже болісно переживав втрату бойових товаришів, пропускаючи кожну з них через власне серце», – каже Надія.
У серпні 2024 року підрозділ Олександра був направлений на виконання бойового завдання в Курську область.
«Вони заходили туди одними з перших. На позиції вийшли 11 серпня, а потім зв’язок із ним обірвався. З 17 серпня 2024 року наш брат та чоловік вважався зниклим безвісті», – додають Анастасія та Надія.
«Майже два роки ми всі жили надією. Я зверталася в різні служби, писала запити, брала участь у різноманітних акціях, вірячи у те, що чоловік живий і, можливо, перебуває в полоні. Проте дива не сталося. Проведена експертиза ДНК у квітні 2026 року остаточно підтвердила гірку правду, що Сашко загинув 17 серпня 2024 року при виконанні бойового завдання», – сказала на завершення його дружина Надія.
6 листопада наш захисник повернувся додому «на щиті». Прощання з ним відбудеться у місті Рені сьогодні, 7 листопада. Відспівування у Свято-Вознесенському соборі розпочнеться о 12:00. Світла пам’ять про Олександра Вінокурова, патріота, який віддав своє життя за свободу України, назавжди залишиться в серцях земляків.
Фото надані Надією Вінокуровою.
Інтернет-видання Бессарабії
