Анна Стоєва — буджацька поетеса, письменниця, ведуча та активна культурна діячка з Білгорода-Дністровського. Її творчість охоплює патріотичну лірику, дитячі вірші та пісні. Анна є ведучою культурних заходів, які проходять в її місті, і виконавицею авторських пісень. Її роботи сповнені любові до України та рідного Буджаку. Подробиці творчого шляху Анни Стоєвої дізнавалася журналістка «Махали».
Анна Колісниченко, відома під творчим псевдонімом Стоєва, народилася 30 вересня 1981 року в селі Випасне Білгород-Дністровського району, де прожила до 16 років. Любов до бабусі, яка завжди підтримувала й вірила в її таланти, спонукала Анну взяти її дівоче прізвище в якості псевдоніма в пам’ять про неї. Вона планує написати книгу, присвячену життю своєї бабусі, на знак вдячності та поваги до важливої ролі в її житті.
“Моє дитинство було дуже радісне та різнокольорове. Я любила багато співати, танцювати, була в ансамблі самодіяльності. В школі добре навчалася, деякий час відвідувала музичну школу по класу баяну, постійно брала активну участь у найрізноманітніших конкурсах,” – згадує Анна Стоєва.
Закінчивши школу, Анна переїхала до Білгорода-Дністровського до бабусі й дідуся. Там вона вступила до місцевого рибного технікуму, а згодом продовжила освіту в Одеській національній академії харчових технологій. У студентські роки продовжувала займатися творчістю, розвивати свої таланти, які стали важливою частиною формування її особистості.
Своє життя Анна присвятила творчості, культурі та громадській діяльності. Вона почала писати вірші ще у 13 років, але довгий час не показувала їх публіці, ховаючи написане у шафі. Лише кілька років тому Анна наважилася поділитися своїми поетичними творами у соцмережах та виданнях, як-от альманахи «Наш край», «З ароматом кави» та «Для тебе». У 2023 році вона випустила свою першу книгу «Я мрію, я живу, я сподіваюсь», до якої увійшли вірші виключно українською мовою.
«Війна змінила мене докорінно. Після початку повномасштабного вторгнення я майже не спала і дуже переживала. У 2022 році я написала стільки віршів, що зрозуміла — маю видати книгу. Тоді у моїй творчості домінувала тема війни, і в книзі переважають патріотичні вірші. Особливо пишаюся, що всі ілюстрації до книжки намалювала моя рідна сестра. Дві сестри — поетеса й художниця, чудовий тандем!», – розповідає Анна.
Сьогодні творчість Анни стала різноманітнішою — вона пише і любовну лірику, і гумористичні твори, і вірші для дітей, але найважливіше місце займають вірші та твори пов’язані з родиною та навколишнім світом. Її нова книга «Книга для непосидьків» спеціально створена для наймолодших читачів та відкриває малечі світ професій у жартівливій формі. Ця книга викликала широкий інтерес, завдяки чому Анну запрошують на зустрічі з дітьми, де вона читає свої твори та розповідає їм життєві історії. Її дитячі вірші також друкуються у всеукраїнському журналі «Малюк Котя».
«Я дуже люблю декламувати свої вірші зі сцени. Коли бачу, що люди під час моїх виступів не повертаються спиною, не балакають, а уважно мене слухають, це для мене велике задоволення. Але найбільше мені все ж таки подобається виступати перед дітками — це неабияке щастя», – говорить мисткиня.
Крім віршів, Анна пише прозу, зокрема про Аккерманську фортецю, і написала любовно-детективний роман «Життя до і після», сюжет якого пов’язаний з подіями війни в Україні. Вона також є багаторічною ведучою культурних заходів та фестивалів в Аккермані, серед яких особливе місце займає «Юшка-фест». На концертах Анна не тільки веде програму, але й співає свої пісні, музику до яких пишуть місцеві композитори Валерій та Сергій Цуркани. Її пісні «Козацька сила», «Бородіно», «В Аккермані на лимані» стали популярними серед слухачів. Творчі заслуги Анни отримали визнання, і сьогодні вона є дійсним членом Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Також нагороджена званням «Найкраща ведуча «Золота молодь України – 2021».
«Перший свій концерт я провела у парку Миру в рамках проєкту «Free-Арт». Потім мене запросили провести концерт, який проходив у нашій Аккерманській фортеці, присвячений нагородженню премією найталановитішої молоді України. До слова, я також входжу в тридцятку найталановитіших людей України», — розповідає пані Анна.
Попри насичене творче життя Анна працює перукарем-стилістом у будні дні та екскурсоводом у вихідні, де знайомить туристів з історією Аккерманської фортеці. У перукарстві вона теж певною мірою реалізує свій творчий потенціал. Вона зізнається, що раніше була дуже розчарована тим, що не могла реалізувати себе в професії за дипломом. Але зараз не шкодує про те, як склалося її життя. Багатогранний талант і громадська активність зробили пані Анну відомою та шанованою постаттю в Білгород-Дністровському, а входження до тридцятки найталановитіших молодих українців свідчить про високу оцінку її праці та внесок у розвиток культури України.
У місті Білгород-Дністровському пані Анна проживає більшість свого життя. Звичайно, вона дуже закохана в своє місто, і значна частина її творчості присвячена саме йому та історичному місцю, де вона працює — Аккерманській фортеці.
«Я завжди всім розповідаю про свою безмежну любов до міста та про те, яке воно прекрасне, де б я не була: чи то під час екскурсій у фортеці, чи просто на роботі в перукарні», — ділиться пані Анна.
Вона каже, що прагне ще багато зробити для Білгорода-Дністровського, зокрема має бажання відновити майже втрачені історичні пам’ятки та зберегти їх для наступних поколінь.
У своєму місті Анна Стоєва вже давно стала знаменитістю, яку впізнають на вулицях як ведучу концертів, поетесу та письменницю, і це робить її щасливою.
Інтернет-видання Бессарабії
