В суботу, 8 лютого, в місті Київ відбулася презентація проєкту “Музична Спадщина Буджака”, який присвячений збереженню та популяризації традиційної музики півдня Одещини. У рамках цієї ініціативи дослідники, волонтери та музиканти влітку 2024 року здійснили серію експедицій, відвідавши населені пункти Буджака. Зараз результат цієї кропіткої праці було презентовано на широкий загал. На заході також побував журналіст інтернет-видання “Махала”.
Презентація відбулася в Музеї імені Івана Гончара, де організатори представили результати своєї роботи з експедицій та знайдені архівні матеріали. Також було створено експозицію, що включала вироби ручної роботи місцевих майстринь та картини бессарабського художника Павла Баламаджі.
«Я думаю, що такий захід вперше і для Музею Гончара, і для багатьох гостей, які сьогодні до нас завітали. Довго думав, коли саме я закохався в нашу культуру. Можливо, це сталося, коли я був підлітком і на весіллі в Арцизі почув болгарську музику. Або ж коли потрапив на тусовку фольклористів у Києві й задумався, що можу зробити для свого краю. У будь-якому разі всі ці історії, музика, рушники, картини — усе це про людей. І сьогодні ми святкуємо саме людей, які живуть у цьому прекрасному регіоні України. Через різні деталі ми спробуємо продемонструвати вам всю цю різноманітність», — розповів співзасновник проєкту Музична Спадщина Буджака Артем Целіков.
На початку заходу вперше представили унікальні архівні фільми, зняті у 1958 році в селах Кубей та Криничне, які додатково були озвучені. Ці рідкісні кіноматеріали дозволили глядачам зануритися в атмосферу минулого, побачити побут, традиції та культурне життя місцевих жителів середини ХХ століття.
«Ми знаємо прізвища людей, які грали на відео про Кубей, і трохи згодом це відео з’явиться на YouTube разом з усіма цими даними. Наразі ми продовжуємо досліджувати, хто саме брав участь у танцях. Якщо у когось є додаткова інформація, вона буде дуже корисною, тому пишіть нам. Стрічку про Криничне ми вже показували в селі під час літньої експедиції, проте тоді вона була без звуку. Однак на показ зібралося багато людей, і нам навіть вдалося знайти декого з тих, хто був на відео ще підлітком або дитиною», — зазначив Артем Целіков.
Учасники заходу мали нагоду також насолодитися живим виконанням мелодій Буджаку від музикантів із села Городнє — Петра Пінті та Івана Мінковського. Також вдалось почути живе виконання пісень від гурту “Станція Сиваш”, які представили автентичні пісні півдня України, зокрема й декілька народних пісень з Буджаку.
До заходу долучилися представники сіл Нові Трояни, Городнє, Кубей, Олександрівка, Виноградівка та Криничне — це культурні діячі, активісти, небайдужі мешканці регіону, фольклорна група та представники культурних центрів. Вони взяли участь в обговореннях, презентаціях та поділилися своїми знаннями, досвідом і спогадами про традиції краю.
Також вони провели майстер-клас із традиційного танцю «Хоро». Присутні не лише спостерігали за виконанням танцю, а й активно долучилися до навчання, переймаючи рухи від носіїв традиції. Цей момент став однією з найдинамічніших і найемоційніших частин вечора, об’єднавши всіх учасників у спільному ритмі запальних танців.
У межах заходу відбулася презентація картин художника, який родом з села Делень Арцизької громади, Павло Баламаджі. Він представив понад 30 своїх робіт, значна частина його полотен присвячена пейзажам півдня Одещини, місцевим традиціям та культурній спадщині. Картини передають колорит місцевої природи, побутові сцени та народне життя, дозволяючи глибше зануритися в атмосферу регіону.
«Сьогодні наші дорогі гості продемонстрували прекрасні пісні та танці, а ми, у свою чергу, теж гідно себе показали, організувалися та станцювали разом. І дивлячись на все це, я розумію, що, можливо, як художник мені ще є над чим працювати, але як людина я роблю все правильно. Після цієї зустрічі я ще більше відчув, що моє мистецтво — про людей, про мою любов до вас. Бажаю всім здоров’я та миру!» — поділився своїми враженнями Павло Баламаджі.
Протягом усього заходу гості мали змогу скуштувати традиційні страви національної кухні півдня Одещини. Серед частувань були міліна, кабакли, крастачкі, м’ясні делікатеси, місцеве вино та інші традиційні страви, що передають смак і колорит Буджаку.
«Хочу подякувати всім, хто доклав частинку своєї роботи, часу та зусиль, аби цей проєкт жив і розвивався. Нам надзвичайно приємно чути відгуки про те, що ми робимо важливу справу, але ця справа не могла б існувати без вас, без людей, які підтримали нас фізично, морально чи фінансово. Кожен внесок, незалежно від його масштабу, є безцінним і допомагає нам зберігати та популяризувати культурну спадщину нашого краю. Разом ми творимо цей проєкт і будемо продовжувати його розвивати», — розповів наприкінці зустрічі учасник проєкту Валерій.
Інтернет-видання Бессарабії
