Історія сьогодення пишеться просто зараз і її героями стають нові люди. Так, Морська охорона Держприкордонслужби України розповіла історію офіцера управління Ізмаїльського загону Морської охорони, який самовіддано несе службу з самого початку війни – з 2014 року. Про це повідомляє інтернет-видання “Махала”.
Борис народився в Болграді, є випускником ліцею №4. Після здобуття середньої освіти вступив до Одеської державної академії холоду на факультет холодильних машин та установок. Мріяв як і кожен, хто живе біля моря, стати цивільним моряком та обслуговувати холодильне обладнання на суднах. Але 2014 рік приніс нові випробування. Коли країна-агресор напала на нашу державу, Борис не зміг залишатися осторонь.
Здобувши на кафедрі військової підготовки спеціальність «ремонт та експлуатація стрілецького озброєння та засобів ближнього бою», Борис вступив на військову службу до підрозділу Морської охорони.
Жага до морської романтики не покидала нашого героя ніколи.
«Моя мрія, можна сказати, що здійснилася – я став моряком. І якби не вторгнення окупантів, напевно, вже побував би у багатьох країнах світу. Ворог не вперше руйнує мої плани та плани всіх українців. Але наші люди це справжні Прометеї сьогодення, нас не зламати та не здолати, наша згуртованість – це наша сила. Моя служба в Морській охороні розпочалася з посади артилериста. Згодом став помічником командира КрМО BG-82 «Лубни», а за деякий час вже очолив екіпаж КаМО BG-107″, – згадує Борис.
Понад 5 років моряк-прикордонник керував залізним побратимом, проте згодом за станом здоров’я був змушений обійняти посаду в управлінні загону.
«Я ніколи не забуваю з чого та з ким розпочиналася та формувалася моя військова кар’єра. Мені пощастило мати дружній колектив, мій екіпаж був дуже злагодженим та відповідальним. Я знав, що отримавши будь-який наказ, мої побратими ніколи мене не підведуть. Напевно ця злагодженість та відповідальність, велика кропітка робота кожного з нас і є рушійною силою тієї згуртованості, якою вирізняються моряки. Недарма кажуть, що «один у полі не воїн», а разом можна досягнути будь-якої мети» – впевнений Борис.