Теплиці у селі Новосільське Ренійської громади звична частина повсякденного життя селян, які вже багато років спеціалізуються у вирощуванні ранніх овочевих культур. Для одних це підсобне господарство, для інших – єдине стабільне джерело доходу, особливо в умовах війни, а також нестачі роботи та постійної економічної невизначеності. Саме тому підготовка до сезону ранніх овочів для новосельців – питання не лише аграрне, а й життєве важливе.
Нещодавно Махала розповідала про те, як місцеві тепличники готуються до нового сезону: що садять, на які культури роблять ставку, з якими труднощами стикаються і на що сподіваються. Після виходу цього матеріалу з редакцією зв’язалася жителька Новосільського Оксана Константинеску, добре відома в селі як координаторка гуртових продажів овочевої продукції. Вона звернула увагу на проблему, яка цього разу залишилася за кадром, – підтоплення теплиць у її доньки Наталії Доброта.
Саме після цієї розмови наш журналіст зв’язався з Наталією, яка з чоловіком Олександром займаються тепличним господарством і безпосередньо зіткнулися з підняттям ґрунтових вод на власній ділянці.
«Проблема підтоплень для нашого села не нова, однак цього року ситуація виглядає незвичною, не такою, як раніше. Майже протягом місяця в селі тримався густий туман, практично не було сонця. Сильних опадів начебто не було, сніг випав незначний і, як мені здається, суттєво на ситуацію не вплинув. Однак після кількох днів дощів почали підніматися ґрунтові води. Раніше таке траплялося навесні, коли йшли дощі. Але щоб узимку, без дуже сильних опадів, – з таким я стикаюся вперше за шість років, що тут живу», – каже Наталія Доброта.
За її словами, зараз вода стоїть не лише на городах, а й у теплицях. Під час підготовки теплиць восени, коли закопували плівку, вже тоді було видно, що ґрунт вологий. Тепер же вода місцями вийшла просто на поверхню.
Основна спеціалізація господарства Доброта – рання капуста. Також вирощують помідори, перець, ранній кабачок. Огірки, за словами Наталії, у цій частині села не приживаються навіть улітку через постійну вологість ґрунту. З 15 теплиць, які є у господарстві, чотири наразі повністю підтоплені – там неможливо ні працювати, ні щось висаджувати.
«Ще приблизно у чотирьох теплицях росте рання капуста, але і там стоїть вода. Капуста більш-менш витримує, але як це вплине на врожай і строки – сказати складно. Через мороз вода частково підмерзла, і це тимчасово полегшує доступ до теплиць. Але за відлиги пересуватися там буде практично неможливо – можна просто загрузнути», – розповідає вона.
Відкачувати воду, за її словами, марно. Раніше окремі господарі намагалися використовувати насоси, але це давало зворотний ефект – води ставало ще більше. Жінка звертає увагу, що підтоплення характерне не для всього Новосільського.
«Наша ділянка розташована нижче, ближче до лиману. А на городах, які розміщені вище по вулиці, зокрема у моїй мамі, проблем із підтопленням немає. Тому якщо вода вийшла у нас, значить, і в інших господарів у нижній частині села ситуація схожа. Просто я ще не з усіма спілкувалася», – додає Наталія, яка припускає, що ключовим чинником стала тривала відсутність сонця через тумани, що могло вплинути на рівень грунтових вод.
Щоб отримати ширшу картину і зрозуміти, наскільки ситуація є системною, журналіст «Махали» звернувся по коментар до старости села Новосільське Андрія Войнова, який пояснив, що підняття ґрунтових вод у цій частині села – проблема не нова, але нині вона не має системного характеру.
«Такі ситуації в Новосільському вже траплялися раніше, зазвичай після тривалих дощів. Особливо це стосується дворів, які розташовані ближче до лиману. Колись приїжджали комісії, обстежували будинки, складали акти, навіть були проекти дренажу. Але на сьогодні мова не йде про якусь загальну загрозу для села», – конкретизував він.
За словами Андрія Дмитровича, нинішнє підняття рівня води має локальний характер і не порівнюється з ситуаціями минулих років, коли вода заходила у двори і потребувала відкачування.
«Я працюю старостою вже п’ять років і за цей час серйозних проблем не було. Зараз вода може трохи підніматися на окремих городах через дощі, але критичної ситуації немає. Це не масове явище», – наголосив Андрій Войнов.
Він також зазначив, що частина мешканців, які раніше стикалися з підтопленням, самостійно облаштували дренажі, і це дозволяє уникати серйозних наслідків навіть у дощові періоди.
Разом із тим, історія Новосільського показує: підтоплення тут – не випадковість і не поодинокий епізод. У різні роки село вже переживало серйозні кризові ситуації, коли ґрунтові води виходили на поверхню, затоплювали подвір’я, підвали й колодязі, руйнували будинки та унеможливлювали ведення тепличного господарства. Йшлося не лише про матеріальні збитки, а й про санітарну загрозу для тисяч мешканців.
Причини проблеми добре відомі: відсутність централізованої каналізації, численні вигрібні ями, через які стоки потрапляють у ґрунт, а також високий рівень води в озерах Ялпуг і Кугурлуй. Наприклад, у 2016 році ситуація доходила до рівня надзвичайної – із залученням рятувальних служб, санітарних лікарів та комісій з техногенно-екологічної безпеки. Згодом, а саме у 2018 році, на рівні області було ухвалене рішення про розробку проєкту дренажної системи, покликаної знизити рівень ґрунтових вод у найбільш проблемних частинах села. Проте навіть наявність проєктів і обговорень не означає, що проблема зникла назавжди: як видно з прикладу господарства родини Доброта, вона іноді, нехай і локально лише в близьких до лиману ділянках, але може повертатися у вигляді води у теплицях, що може обернутися для тепличників додатковими витратами, які в умовах війни стають особливо відчутними.
Фото надані Наталією Доброта.
Інтернет-видання Бессарабії
