У Ренійській громаді проходить фольклорний фестиваль зимових обрядів «Florile dalbe-2024-2025», який проводиться в онлайн-форматі та триватиме до 7 лютого 2025 року. Самодіяльним колективам ще не пізно надіслати свої заявки на участь, вони приймаються до 22 січня. Фестиваль, назва якого перекладається як «Білі квіти», один із найстаріших і найпопулярніших у громаді: цього року його проводять уже в 36-й раз. Докладніше – у матеріалі Махали.
Фестиваль «Florile dalbe» вперше пройшов у Ренійському районі 1989 року, коли біля керма ще стояла компартія. Його ідейним натхненником стала художній керівник районного Будинку культури Марія Катаной. Ініціатива отримала підтримку у районному відділі культури, яким тоді керувала Євгенія Мозер, нині покійна. Олег Бурля, який у свій час очолював районне молдавське національно-культурне товариство «Ізвор», зазначав, що Євгенія Петрівна, побачивши красу всіх зимових молдавських обрядів, вирішила все це злити воєдино. Однак у ті роки на Одещині вивченням та популяризацією зимових обрядів всерйоз ніхто не займався. І перед начальником відділу культури стояла серйозна проблема: як видати розпорядження про фінансування фестивалю, де буде представлено традиції святкування Різдва Христового? Виступи фольклорних колективів, в яких розповідалося про Діву Марію, народження немовляти Ісуса та злодіяння царя Ірода – це було не просто щось нове, за це легко можна було позбутися партквитка! Проте вітер змін уже було не зупинити…
«Florile dalbe» спочатку замислювався як споконвічно молдавський і поява його саме в Ренійському районі, значна частина населення якого молдавани, була цілком логічною і закономірною. Тематикою фестивалю стали зимові обряди, що, власне, і зумовило його довголіття: адже в народі дуже популярними за всіх часів були новорічні та різдвяні свята та пов’язані з ними звичаї та традиції. Далі – більше. Популярність фестивалю зростала. Брати участь у ньому ставало все більш престижним. І завдяки «Флорілє далбє» (на той час його назву писали кирилицею) ми почали дізнаватися, що чудові зимові традиції є не лише у молдаван: у ньому почали брати участь самодіяльні колективи болгар, гагаузів, українців та інших народів. За спогадами Марії Катаной, на перший фестиваль жителі гагаузької Котловини привезли колядки румунською мовою – настільки було забуте своє, рідне. «Але вже на наступних фестивалях самодіяльні артисти з цього села представили свій гагаузький фольклор, для чого моїм колегам довелося обійти чимало старожилів», – зазначила Марія Георгіївна, яка згодом очолила районний відділ культури.
Таким чином, в одному фестивалі напрочуд гармонійно стало поєднуватися одна з одною різноманітність національних фарб, і він незмінно проходить на високій емоційній ноті. У різні роки «Florile dalbe» збирав від двохсот до трьохсот учасників – за рахунок збільшення кількості колективів. У 2006 році фестиваль став регіональним: були також представлені Ізмаїльський та Болградський райони. А у 2016 році, коли він проводився вже у 28-й раз, його значення для збереження національних культур Придунайського краю було підкреслено тим фактом, що спеціально на це свято з Києва приїхав тодішній посол Молдови в Україні Руслан Болбочан, який прийняв запрошення голови Асоціації молдаван України Анатолія Фетеску.
Кожне село дуже яскраво репрезентує свої зимові обряди та традиції: колядки, обряди «капра», «соркова», «урату». Але глядачі у різні роки могли бачити відтворення не лише широко поширених зимових традицій, а й унікальних звичаїв, які дивом збереглися. Наприклад, молдавське село Лиманське представляло обряд «Кіті-міті», що зберігся лише в цьому селі: у ньому діти ховаються на кухні та підглядають за приготуванням різдвяних страв. Болгарське село Нагірне показало національну традицію «Сурваки» («Сурова година», Васильєв день). Символом цього звичаю є оздоблена гілка кизилу – сурвачка. Під час виконання обряду відбувається обхід будинків для очищення від злих сил та покликання у новому році сил добрих. А згадана вище гагаузька Котловина на тому ж 28-му фестивалі здивувала тим, що її самодіяльні артисти чудово виконали українські колядки. І, звичайно, на сцену вийшли юнаки з молдавської Орлівки, які показали унікальний різдвяний обряд «Мошул», коли дві конкуруючі групи хлопців, на чолі кожної з яких стоїть язичницький персонаж Мошул («Дід»), колядують на 25 грудня всю ніч, а вранці сходяться в центрі села і після ритуальних хороводів влаштовують символічну між собою. битву. Барвистість і давність цього звичаю, який занесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України, його експресія та автентичність, напевно, не знають собі рівних на всьому півдні України.
Але повернемося до цьогорічного фестивалю. Відповідно до умов, до участі в ньому допускаються різні колективи – художні всіх видів і жанрів без вікових обмежень, хореографічні, театральні, а також вокальні, інструментальні, народних інструментів і довільні змішані групи виконавців. «Фестиваль проходить онлайн, але учасники у селах громади відтворюють старовинні зимові обряди наживо, записуючи їх на відео. Ці записи стануть частиною великого фольклорного свята, яке поєднує традиції нашої землі!», – наголошується в анонсі, яке розмістило на своїй сторінці в соцмережі КУ «Центр культури та дозвілля» Ренійської міськради.
Фото: Учасники фестивалю різних років. Скріншоти відео Ютуб-каналу «Новини Рені».
Інтернет-видання Бессарабії
