Турбота про чистоту та порядок починається не з гучних гасел, а з конкретних дій. І команда активістів, які регулярно організовують у Рені еко-толоки, показує це на своєму прикладі, піклуючись про санітарне благополуччя рідного міста. Вже не перший рік вони своїми силами наводять порядок у місцевих зонах відпочинку, зокрема, на узбережжі Дунаю, прибираючи сміття, що скупчилося там. Про те, як звичайні шкільні суботники переросли в системне еко-волонтерство і з якими викликами активісти стикаються сьогодні, журналісту інтернет-видання «Махала» розповіла одна із зачинателів волонтерського еко-руху у Рені, керівниця громадської організації «Ренійська жіноча варта» Ольга Калугіна.
Рух за чистоту ренійських берегів почався багато років тому. Стартовим майданчиком для регулярних еко-толок стала участь у масштабних національних проектах та активна позиція батьків ренійських школярів.
«Я свого часу стала координаторкою всеукраїнської акції «Let’s do it Ukraine» і залишаюся нею досі. Акції мають певні дні для прибирання — здається, перший тиждень вересня, хоча дати можуть змінюватися. Свого часу я подала заявку, і вони надсилали нам сміттєві пакети, рукавички, грамоти. До цих акцій я залучала однокласників своїх дітей та їхніх батьків. Тобто ми організовували екологічні толоки на базі класів другої школи та разом виїжджали на прибирання», — розповідає Ольга Володимирівна.
За її словами, вона, як голова батьківського комітету, завжди намагалася залучати дітей до корисної діяльності.
«Раніше у нас навіть були зелені краватки, щоби візуально виділятися. Також ми приєднувалися до ініціатив Ліліани Іванової, яка на той час працювала в офісі Єврорегіону «Нижній Дунай» та організовувала толоки за чисті береги Нижнього Дунаю. З того часу я й займаюся еко-волонтерством», — пояснює активістка.
Сьогодні рух має свій майданчик для спілкування, це чат у Телеграм, і своє коло постійних учасників.
«Це Євгеній Харламов та Олександр Безверхній. Є ще дівчина Олена, прізвище якої, на жаль, не знаю. Ми спілкуємося просто на ім’я, вона родом з Рені, але зараз живе в Одесі. А також Ірина Тихня, психолог третьої школи. Зазвичай, коли ми її запрошуємо, вона приходить зі своїм класом — у цьому році у неї був випускний дев’ятий клас. Вона зі своїми учнями долучається до наших акцій уже кілька років поспіль», – ділиться Ольга Калугіна.
Географія толок змінювалася з роками залежно від обставин та доступності територій. Якщо раніше активісти охоплювали кілька популярних локацій, то сьогодні переважно сфокусувалися на узбережжі Дунаю.
«Раніше ми прибирали ще й у сосновому гаю, але зараз територія там перекрита, встановлені камери. Тож цього року ми вирішили піти на Дунай. Двічі на рік ми ходимо в походи з класом мого молодшого сина, і перед тим, як піти, завжди збираємо сміття. Для дітей це перетворюється на естафету: змагаються, хто більше збере – хлопчики чи дівчатка. Цього року ми відпочивали на Дунаї та теж прибрали за собою територію», — згадує Ольга.
Однією з постійних локацій, що потребують уваги, залишається територія біля так званої академії – комплексу будівель колишньої Ренійської філії Дніпропетровського університету економіки та права, де свого часу були встановлені місця для відпочинку. Однак сьогодні проблема там не так у побутовому смітті, як у ставленні молоді до чужої праці.
«Свого часу церква «Світло світу» встановила там одну білу альтанку. Є там інші столи, встановлені якимись ініціативними людьми. Наскільки мені відомо, їм допомагала ЖКС. Наразі територія біля «академії» рідше використовується для пікніків, тому сміття там поменшало. Раніше ми вивозили його цілими причепами по 20–30 мішків, а зараз набирається максимум 4–5. Щоправда, туди приходять підлітки, які, на жаль, розмальовують їх, ламають… На початку та наприкінці сезону ми зазвичай організовуємо масові толоки, фарбуємо столи та прибираємо територію», — розповідає керівниця «Ренійської жіночої варти».
Щоб ліквідувати наслідки такого «відпочинку», доросла частина команди також береться за інструменти.
«Хлопці лагодять столи, змінюють дошки. Наприклад, один із столів було встановлено давно, і ми його вже кілька разів ремонтували. Цього року покрили його лаком, але наступного дня підлітки розмалювали його графіті. Волонтерка з Німеччини, наша землячка Ельвіра Цехало, передала мені зелену фарбу, яку я замовляла спеціально для цього столу, і нещодавно ми його перефарбували», — розповідає Ольга про будні команди еко-волонтерів.
Традиційно сезон благоустрою припадає на початок та кінець теплого періоду. Усі фінанси на витратні матеріали активісти покривають виключно із власних кишень.
«Еко-толоки ми проводимо наприкінці весни, перед початком сезону відпочинку, та восени. Раніше, коли було більше можливостей, ми фарбували інвентар постійно. Зараз все робимо самотужки, гроші ні з кого не збираємо: хтось купує лак, хтось пензлики, хтось приносить фарбу. Здебільшого фарбуванням займаємося навесні», — зазначає волонтерка.
Питання вивезення зібраного сміття вирішується теж самостійно. Якщо раніше вдавалося залучати комунальну техніку, сьогодні логістика повністю лежить на плечах волонтерів.
«Багато років тому ми зверталися до мера Ігоря Вікторовича Плєхова, він завжди йшов нам назустріч, і сміття вивозили трактором ЖКС, але зараз справляємось самі. Євгеній Харламов має свій великий причіп, ми завантажуємо сміття в нього, і він вивозить», — розповідає Ольга.
За її словами, окрім питань екології, команда однодумців не залишається осторонь і інших соціальних проектів у місті, підставляючи надійне плече колегам з інших організацій. Зокрема, еко-активісти через ГО «Ренійська жіноча варта» тісно співпрацюють із ГО «Наша спадщина-Рені», яку очолює Галина Маратаєва, і яка також відома своїми громадськими ініціативами. Так, одна з останніх її ініціатив – встановлення металевого серця для збору пластикових кришечок біля дитячого майданчика поблизу колишньої будівлі міськвиконкому.
«Екосвідомість – це не модний тренд, а життєва необхідність, яка починається з простих повсякденних звичок: взяти в магазин багаторазову сумку, користуватися своєю пляшкою для води або відсортувати сміття. Коли таких усвідомлених людей стає багато, їхній вплив на навколишнє середовище важко переоцінити», – додала Ольга Калугіна.
Фото зі сторінки Ольги Калугіної у Фейсбуці.
Інтернет-видання Бессарабії
