Ізмаїльські бабусі та дідусі із середини цього літа знову почали збиратися на вечори відпочинку. Неформальний клуб, який об’єднав у собі активних людей похилого віку, знову запрацював після тривалої перерви. Спеціально до Міжнародного дня людей похилого віку, який щорічно відзначається 1 жовтня, інтернет-видання “Махала” розповість про діяльність Клубу.
Перерва в роботі була пов’язана з тим, що зал Палацу культури ім. Шевченка, в якому раніше збиралися учасники «Клубу для тих, кому за..», з початком повномасштабної війни віддали волонтерам.
Для людей же похилого віку клуб був одним з небагатьох приводів для «виходу у світ», колом спілкування серед рівних, віддушиною, де можна було ненадовго забути про самотність та недуги. За роки функціонування – з 2008 року – вже сформувалася своя компанія, яка жила дружніми зустрічами. Тому члени клубу звернулися до адміністрації міста із проханням надати їм інше місце для проведення вечорів. Влада пішла назустріч та виділила зал у чудовій будівлі, яка входить до переліку пам’яток історії та архітектури місцевого значення. Сьогодні в ньому знаходиться міський Центр культури ім. Петра Чакіра.
Зводилася ця споруда за правління міського голови Федора Павловича Тульчіанова. Ділянка під нього була придбана за 10 тисяч 600 рублів сріблом у заможної родини Сандулових. Будівництво було завершено у 1894 році. У чудовому будинку, виконаному у стилі неокласицизму, тоді розташовувалася гімназія для хлопчиків. Останні десятиліття (з 1997 року) у ньому знаходився Ізмаїльський інститут водного транспорту.
«Дорослої молоді» відвели під зустрічі залу з колонами, прикрашеними витонченою ліпниною. Перша зустріч відбулася 15 липня. Лунала музика, кружляли пари. Танцюючі знову відчували себе молодими та щасливими.
Зустрічі тепер проводяться щосуботи, раз на два тижні, з 16 до 18 години. На вечори приходять люди різних соціальних категорій та статусів, різного віку, багатьом із них за 80. Відвідувачі вечорів не лише спілкуються зі старими друзями, а й заводять нові знайомства. Тут навіть складаються пари, які вже разом продовжують життєвий шлях.
Журналістка інтернет-видання «Махала» відвідала одну з таких зустрічей, де поспілкувалася з учасниками вечора. Наведемо коментарі деяких із них.
Юрій Володимирович:
– Я сюди ходжу років 15. Нас зараз перевели до цієї будівлі. Дякуємо, тут чудово та дуже затишно. Але, на жаль, влітку не працює кондиціонер, через що деякі члени клубу не приходять, оскільки погано почуваються у спеці. Хочу сказати, що зустрічатися раз на два тижні – для нас дуже мало, хотілося б бачитися щотижня, як раніше. А загалом нам усе дуже подобається.
Іван Іванович:
Ми дуже раді, що у нас є такий чудовий колектив. Дякуємо міськраді за те, що турбується за нас, пенсіонерів. Дякуємо за те, що дозволяють нам у такий скрутний час відводити душу. Але хотілося б зустрічатися частіше – щосуботи.
Я люблю танцювати з юності. Починав ще з Палацу піонерів, там ми працював танцювальний гурток. Танцювати я не переставав ніколи, вважаю, що треба завжди рухатись, рух – це життя. Мені вже повних 72, думаю, що я молодшатиму з кожним роком (посміхається).
Сюди мене тягне музика, рух, та гарні жінки, у нас їх чимало. Мені подобається одна жінка, вона обіцяла, що сьогодні скаже про взаємність.
Ганна Пантеліївна:
– Ходжу сюди вже понад 10 років, намагаюся не пропускати зустрічі. Я молдаванка, люблю ритмічну музику, особливо мотиви молдавські та українські, із задоволенням танцюю. А мені вже 83 роки. Багато моїх подруг і колег вже пішли в інший світ. 46 років я пропрацювала коректором у міській газеті «Співрозмовник Ізмаїла».
Мені тут дуже подобається: багато людей, завжди весело. Можливо, варто було б щотижня проводити такі зустрічі, тому що рухатися треба частіше.
Журналістка «Махали» також поговорила із керівником клубу Василем Подвойським. Василь Михайлович у своєму поважному віці – 86 років – тримається бадьоро, із задоволенням танцює швидкі та повільні танці. Стосовно клубу має багато планів на перспективу. Так він розповів, що найближчим часом планують відкрити факультет здорового способу життя, на який запрошуватимуть медиків та дієтологів. Для цього вже навіть знайшли потрібне приміщення.
Вечір, проведений серед літніх, але таких молодих за духом людей, залишив не просто приємне враження, але справив життєствердний вплив. Ізмаїльський «Клуб для тих, кому за…» – це місце, де люди похилого віку отримують заряд енергії, мотивацію красиво виглядати, стежити за своїм здоров’ям. Це місце, де літні люди почуваються значними та цікавими, справляються з головним бічем старості – самотністю.
А ще тут завжди раді новим людям, новим знайомствам. Бажаючі приєднатися до клубу можуть приходити за адресою: вулиця Героїв Ізмаїла, 47. День і час можна уточнювати у керівника клубу за телефоном 0956404917, Василь Михайлович.
Інтернет-видання Бессарабії
