Депутати місцевих рад, голови громад – більшість політиків в Одеські області й далі публічно спілкуються російською мовою. Найчастіше це політики, котрі прийшли до влади від проросійських партій.
За Конституцією в Україні державна мова – українська. За законом про мову, зокрема, держслужбовці, працівники органів місцевого самоврядування, депутати мають спілкуватися українською. Але реальність інша. Попри штрафи за порушення мовного закону, зауваження мовного омбудсмена та те, що 11-й рік триває війна – ті, хто в першу чергу мали б захищати закон – порушують його.
Видання Махала зібрало приклади, як представники місцевого самоврядування Одеської області порушують закон про мову. Ми запитали їх, чому вони не дотримуються закону, а також з’ясували у мовного омбудсмена, як він реагує на порушення. Про усі це і більше – читайте далі.
За прикладами далеко ходити не треба: 6 квітня цього року на засіданні Ренійської міськради депутати міськради спілкувалися саме російською мовою.
Влітку минулого року, коли авто насмерть збило хлопчика в селі Орлівка Ренійської громади Ізмаїльського району, мешканці вийшли на акцію протесту з вимогою встановити камери на цій ділянці дороги. До людей приїхав голова Ренійської громади Ігор Плєхов. Спілкування з мешканцями відбувалося російської мовою.
Ренійський міський голова Ігор Плєхов розповів «Махалі», що депутати намагаються говорити українською, але їм важко, бо українську мову раніше не вчили.
“Ми їх (ред. депутатів) попереджаємо про відповідальність, але вони коли починають хвилюватися, то переходять на російську. Я розмовляю українською, але думаю російською. Питання мови, на мою думку, зараз не на часі”, – вважає Ігор Плехов.
І як виправдання порушенню закону про мову – голова Ренійської громади наводить приклад про військових на фронті.
“Коли депутати купують дрони і гроші дають військовим, ніхто не питає про мову. І коли наші хлопці – болгари, гагаузи, молдавани в окопах розмовляють як мама казала, теж не згадують про мову”, – додав Ігор Плехов.
Неодноразово порушувався закон про мову і в Болградському районі. У 2023 році після проведеного моніторингу представниками щодо захисту української мови Болградський міський голова отримав штраф, дехто з керівників громади та депутатів отримали попередження.
Слід зазначити, що з того часу ситуація в громаді змінилася. Російська мова звучить менше.
Одна з депутаток міської ради, на умовах анонімності, розповіла виданню «Махала», як зараз проходять засідання в раді.
“Міський голова зачитує офіційну частину українською мовою з аркуша, депутатів попереджають про відповідальність щодо спілкування російською, тому більшість відмовчується. Але якщо доходить справа до жвавих дискусій – і голова, і депутати часто говорять російською”, – розповіла вона.
Болградський міський голова Сергій Димитрієв підтвердив “Махалі”, що на сесії депутати часто мовчать, бо їм складно говорити українською. На його думку, закон про мову обмежує російськомовних депутатів у їхній публічних виступах, бо ті не можуть висловлюватись українською, так само вільно, як російською.
“Я не вивчав мову ні в школі, ні в виші. У мене немає мовного оточення і не було. Поступово починаю розмовляти. Мені вже не так складно, як раніше, коли хочеш висловити свою думку, а не можеш, і тоді переходиш на російську. Як депутату пенсійного віку, який за національністю болгарин або гагауз, заговорити українською так швидко? Але я вважаю, що покращення в цьому питанні є”, – розповів міський голова.
У лютому цього ж року під час фестивалю національних традицій “Трифон Зарезан” у місті Болград зі сцени будинку культури до мешканців громади з вітанням російською мовою звернувся депутат Одеської обласної ради від ОПЗЖ, а зараз позафракційний Олег Капсамун.
Редакція “Махала” запитала Олега Капсамун, чому він не дотримується закону про мову. На його думку, публічний виступ там був доречний саме російською. Бо так його краще зрозуміють люди похилого віку, сказав депутат Одеської облради Капсамун.
“Жодної принципової позиції щодо мови виступу немає. Моя промова на святі Трифона Зарезана була короткою, і мені хотілося, щоб вона була зрозумілою та близькою для місцевих мешканців. Більшість присутніх — це люди старшого покоління, які зазвичай спілкуються російською. Тому й вирішив говорити саме так, аби бути почутим і сприйнятим. Жодних проблем з українською мовою не маю й охоче нею спілкуюся, коли це доречно. У цьому випадку все вирішив контекст і бажання проявити повагу до аудиторії”, – пояснив свій виступ російською Олег Капсамун.
Таких прикладів, коли чиновники або керівники місцевого самоврядування свідомо і регулярно порушують закон про мову – набагато більше. Видання «Махала» навело лише кілька прикладів порушень закону за останній час.
Керівники, депутати говорять щодо закону про збереження державної мови неохоче, бо це питання викликає у багатьох виборців негативну реакцію. Так, один з депутатів Болградської районної ради на умовах анонімності зазначив, що в Болграді більш дотримуються закону про мову, бо перебувають “на виду у громадськості”, але якщо зазирнути у сільські громади, то тут рівень контролю значно погіршується, тому порушень набагато більше, але їх ніхто не фіксує.
Згідно закону про мову, чиновники та працівники органів виконавчої влади, депутати мають спілкуватися публічно саме державною мовою. Йдеться про офіційні заходи, засідання міських та районних рад, коментарі засобам масової інформації.
За порушення мовного законодавства карають попередженням або штрафом. Закон передбачає штраф від 3400 до 8500 гривень, якщо держслужбовець порушує закон вперше. А також від 8500 до 11900 гривень за повторне порушення закону.
У липні 2023 року представники Уповноваженого із захисту державної мови здійснили моніторинг виконання вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, приїздили у Болград, Арциз та смт Тарутино і провели комплексний моніторінг. Потім Тарас Кремінь повідомив, що після моніторингу Болградського району звернувся до Ради національної безпеки і оборони України та в Службу безпеки України. Причина – недотримання порушення закону про мову.
“Очевидно, що питання функціонування державної мови в Болградському районі – частина більших проблем. Недостатня увага питанню подолання наслідків русифікації регіону повинна бути виправлена. Сподіваюсь на оперативне реагування РНБО і СБУ та конкретні кроки місцевої влади. Разом до перемоги України!”, – зазначив після моніторингу у 2023 році Тарас Кремінь.
Протягом 2023 року було складено шість протоколів на голів громад Болграда, Білгород-Дністровського, депутатів цих міських рад про застосування не державної мови під час проведення засідань.
Уповноважений із захисту із захисту державної мови Тарас Кремінь оприлюднив результати моніторингу за 2024 рік 50 місцевих рад із 10 областей України, де зафіксовані порушення закону про мову. Серед аутсайдерів знову Болградська та Білгород-Дністровська міська ради.
У звіті за 2024 рік Уповноваженого із захисту державної мови за 2024 рік зазначається послуговування недержавною мовою під час пленарного засідання представниками органу місцевого самоврядування. Причому як з боку представників органів місцевого самоврядування, так і членів громади (сторінка 103 моніторингу).
Тобто ситуація не змінилася. Чиновники уперто не хочуть вивчати українську мову і спілкуватися нею, вживаючи російську. І тут варто нагадати, що російське вторгнення окупанти виправдовували, зокрема, тим, що прийшли захищати російськомовних.
Виданню “Махала” вдалося зв’язатися з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кремінь та отримати коментар щодо мовної ситуації на півдні Одещини.
Пане Тарасе, південь Одещини вже потрапляв до моніторингу і були виявлені численні порушення закону про мову. Але ситуація не змінюється. Як ви вважаєте, чому?
Дуже прикро, що депутатів, голів громад не зупиняє російсько-українська війна, прикро, що головуючий під час пленарних засідань не запобігають таким порушенням.
Але порушення закону депутатами Одещини не є чимось особливим. Аналогічні порушення зафіксовані й в інших регіонах України.
Наголошую, що кожний порушник мовного закону буде оштрафований, не залежно чи це депутат, керівник громади чи директор школи – вони мають володіти українською мовою і попередити про відповідальність тих, хто також має володіти мовою. По-друге, це порушення присяги депутата, він має дотримуватися законів Україні і сприяти консолідації і громади, і українського суспільства.
Чи працюють штрафи, чи ні? Чи потрібне більше покарання? Бо бачимо, що не дуже діє цей механізм покарання.
Механізм штрафів працює. Чи треба їх збільшувати – то повинні визначити народні депутати.
Згідно з моніторингом, хтось отримав попередження, а хтось штрафи. Але мене дивує той факт, що хтось з цих людей намагається судитися зі мною і оскаржують постанови про стягнення адміністративного покарання. Я хочу застерегти, що такі депутати судяться не зі мною, а з державою. І кожна така спроба скасувати таке рішення дуже негативно сприймається суспільством. Прізвища порушників оприлюднюються. Я готовий і надалі це робити.
Чи плануєте моніторинг сільських громад?
Я не хочу перевіряти кожну громаду. Я хочу, щоб кожна громада мене почула і нарешті збагнула, що ми захищаємо під час російсько-української війни. Тому ми широко проводимо інформаційно-роз’яснювальну кампанію. Сподіваюсь, що наше інтерв’ю додатково слугуватиме поширенню інформації про важливість застосування української мови під час російсько-української війни. Ми не маємо права підігравати ворогу.
У Болградському районі, як і в інших на півдні Одещини, за часів президента Януковича місцеві ради прийняли рішення про регіональний статус російської мови, на якій і велося діловодство. Аж до того часу, коли в грудні 2020 року Одеський окружний адміністративний суд скасував це рішення для Одеської обласної ради і визнав так званий закон Ківалова-Колесниченко “Про засади державної мовної політики” неконституційним. Після цього й місцеві ради відмовилися від статусу російської як регіональної.
Але російська мова так укорінилася в головах більшості чиновників, що їх не зупиняє навіть покарання, передбачене за порушення закону “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
Фото на головній Болградської міської ради.
Інтернет-видання Бессарабії
