На півдні Одещини, на березі Дністровського лиману, знаходиться відома пам’ятка архітектури та містобудування національного значення XIII – XVIII ст. – Акерманська або Білгород-Дністровська фортеця. Якщо ви відвідуєте місто, то вам обов’язково запропонують побувати тут. Це візитівка міста, якою акерманці пишаються. Відвідали фортецю і журналісти видання «Махала».

Топ-10 відомих та маловідомих фактів про фортецю

Про фортецю написано і знято багато. І це ще раз підтверджує туристичну привабливість цього місця. Ми зібрали відомі та маловідомі факти про фортецю, щоб читачі знали, яку дійсно історичну та туристичну перлину має Білгород-Дністровський.

• Фортеця – одна з найбільш збережених на території України, а за своїми розмірами – найбільша в Східній Європі. 
• Звідки назва Аккерманська? Він турків, які захопили фортецю в  XV столітті, і перекладається як «білий камінь», бо вона була збудована з вапняку.
• Фортеця стоїть на скелястому березі Дністровського лиману на місці Тіри – давньогрецького поліса V – IV ст. до н.е. Тому тут можна побачити одразу дві пам’ятки – старовинне місто та фортецю. 
• Товщина стін фортеці варіюється від 1,5 до 5 метрів, а висота стін та веж складає від 5 до 15 метрів. Протяжність їх по периметру становить понад 2,5 км.
• Фортеця має нерозгадану загадку – тетраксис, викладений з 10 кам’яних ядер в стіні однієї з веж, які утворюють 9 правильних трикутників. Що вони означають  і як з’явилися достеменно невідомо.
• Подейкують, що в підземеллях фортеці й досі мешкають істоти, які нападають на людей в темний час доби. Так лякають дітей в Акермані. А для туристів – це просто легенда.
• У фортеці є «Дівоча вежа», де місцевий молдавський князь на прізвище Олександр Добрий замурував живцем свою доньку Тамару, яка займалася розбоєм та жорстоко вбивала людей.
• Фортеця мала один великий недолік – тут не було  внутрішнього колодязя з питною водою. Саме тому її й захопили турки.
• Після захоплення турки збудували на території фортеці мечеть. Але сьогодні від неї залишилися лише остатки фундаменту.
• Із липня 2019 року Тіра та Аккерманська фортеця є кандидатом на вступ до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Всі дороги ведуть до фортеці

Ми пройшлися фортецею разом з екскурсоводом. І отримали головну інформацію про пам’ятку. А тепер, як місто використовує свою перлину –  наші враження.

Що сподобалося

На фортецю є вказівники, поряд обладнана безкоштовна стоянка для авто.

Чисто. До фортеці веде вимощена плиткою доріжка.

Екскурсії можна замовити заздалегідь через сайт або телефоном. В місті створено Комунальне підприємство «Фортеця», яке і займається організацією екскурсій.

У КП «Фортеця» зручний сайт, там навіть є віртуальна екскурсія, зйомки зроблені зверху, тому можна побачити те, що не побачиш під час пішої екскурсії.

 Є декілька видів тематичних екскурсій. Ціни для групи доволі демократичні – від 300 грн за стандартну екскурсію до 800 грн за тематичну. Всього пропонується 8 різноманітних екскурсій.

Якщо ви обрали варіант подивитися пам’ятку самостійно, то тут же, при вході, треба купити квиток. Він коштує для дорослих – 100 грн. Для дітей і людей з інвалідністю – 50 грн.

На території фортеці є історичний музей. За окрему плату.

Фортеця працює без вихідних.

Територія всередині доглянута, траву періодично косять. Сміття немає.

Зразу при вході є кафе, де можна замовити навіть обід, тут же жарять м’ясо на грилі.

Під деревами є столики з лавками, де можна посидіти з родиною і влаштувати собі пікнік. Але їх небагато.

Є кафе з напоями та різники снеками та сувенірна крамниця.

Облаштований тир для стрільби з лука. За окрему плату.

Є розважальна кімната з кривими дзеркалами. За окрему плату.

Тут же можна зробити фото у стародавніх костюмах і навіть латах лицаря. За окрему плату.

Є майстерня, але що там майструють – нам не вдалося дізнатися, бо вона була закрита.

Облаштований великий дитячий майданчик в досить непоганому стані. Безкоштовно.

Що не сподобалося

Якщо ви не взяли організовану екскурсію, то самостійно дізнатися про пам’ятку вам буде важкувато. Ніде ми не зустріли табличок з QR-кодом, які вели б на сторінку з історичною довідкою: ні перед входом у фортецю, де розташоване старовинне місто Тіра, ні всередині. Немає таких посилань і біля основних об’єктів.

Башти доступні тільки для тих, хто знову таки взяв організовану екскурсію. Тому потрапити в Дівочу башту, де замурували кровожадібну Тамару, вам не вдасться. А також в башту, яка поки ще має ім’я Олександра Пушкіна, башту Гарем та інші місця. Екскурсовод відкриває башти, проводить екскурсію, а потім закриває. При нас туди не пустили людей, які самостійно гуляли фортецею.

Кам’яні ступені в деяких місцях при підйомі на башту є досить небезпечними. І екскурсовод попереджає, що ногу треба ставити ліворуч або праворуч задля безпеки – це досить дивно та неприпустимо.

Для місцевих та приїжджих туристів  різна вартість квитка. Для місцевих вхід коштує 30 грн, для дітей взагалі 10 грн. Чому так – не зрозуміло.

Мало місць для відпочинку – столів з лавками під деревами обмежена кількість.

Більшість території фортеці – це відкрита місцевість під палючим сонцем, тому влітку тут, мабуть, досить не комфортно.

Багато стін, особливо з боку лимана є небезпечними, і гулями ними заборонено. Про це є попереджуючі таблички.

Вхід в окремі приміщення за додаткову плату. Наприклад, в підземелля, де була облаштована камера тортур, треба додатково купити квиток – 20 грн, а для дітей – 15 грн.

Судячи з сайту, у фортеці давно не проводилося заходів. Новини не оновлюються.

Туристичний інформаційний центр поряд з входом у фортецю був закритий.

Сувенірна продукція, пов’язана з фортецею, представлена дуже слабо. Маємо на увазі – листівки, магніти, картини, різні сувеніри, в тому числі місцевих майстрів. Придбати нічого не змогли.

На великій території фортеці облаштований лише один оглядовий майданчик. Навіть в не сезон нам прийшлося почекати черги, щоб зробити красиві фото. І знову таки тут небезпечні ступені.

Для людей з інвалідністю інфраструктура, за винятком туалету, взагалі не облаштована. Ми йшли або грунтовими стежками, або брущаткою. Вимощених доріжок для пересування на кріслі колісному тут майже немає, не кажучи вже про підйом на оглядовий майданчик.

Висновок

Ми не експерти, і керувалися лише власними враженнями, спостереженнями та емоціями. Фортецю рекомендуємо відвідати. Вона варта уваги. Вона вражає своїми масштабами та старовинною історією. Її намагаються підтримувати в належному стані, але вона вимагає ще багато вкладень, щоб бути дійсно вражаючою і доступною для всіх.

Не торкаємось теми, скільки державних коштів було вкладено в реставрацію пам’ятки, і скільки корупційних скандалів з цим пов’язано. Це окрема історія. І поки ця пам’ятка є хоча б в такому стані – відвідайте її. Навіть зі всіма недоліками, ви запам’ятаєте цю фортецю назавжди.

Фото видання “Махала”.