Мешканці Сарати останніми днями спостерігають, як на газоні навпроти адмінбудівлі селищної ради швидко, немов поспіхом, споруджується Алея Слави. Передував цьому достатньо довгий проміжок часу, сповнений чуток та пересудів. Селищна рада розглядала варіанти алеї та місця для її встановлення, а громадськість намагалася взяти участь у вирішенні цього чутливого питання. Адже за роки російсько-української війни громада вже втратила 25 земляків.
Інтернет-видання “Махала” розібралося у цьому питанні.
Ще 15 травня ГО «Українська Бессарабія» провела збори, запросивши до участі членів родин загиблих воїнів та фахового досвідченого архітектора. Було погоджено та затверджено пропозиції щодо облаштування тимчасової Алеї Слави вартістю до 300 тисяч гривень (про що складено відповідний протокол). Пропонувалося також згодом на центральній вулиці Крістіана Вернера, на ділянці за аварійною будівлею колишнього управління статистики (яка, до речі, може впасти у будь-яку годину та накоїти лиха), створити Парк Слави, де все вже буде облаштовано постійно. І ця пропозиція начебто збігалася з намірами влади.
Проте на сесії селищної ради 10 липня було прийнято рішення про облаштування Алеї Слави загиблих земляків-захисників України з бюджетом… 1 мільйон 375 тисяч гривень. Передбачалося ще 300 тисяч гривень на виготовлення фото. Депутати проголосували майже одностайно – як прокоментував один з них, аби вже нарешті закрити затягнуту тему, та розпочати будівництво Алеї.
А 14 серпня було оголошено тендер на «послуги із благоустрою населеного пункту з облаштування Алеї Слави». Як виявилося, вже не тимчасової, а постійної…
Дізнавшись про це, голови громадських організацій «Українська Бессарабія» Анжела Сирбу та «Злагода» Ольга Небога звернулися до Саратського селищного голови Вікторії Райчевої з проханням ознайомити з проєктом та кошторисом робіт. Зверталися неодноразово, як усно, так і письмово, але кожного разу отримували відмову під різними приводами. Згодом довелося звертатися з проханнями скасувати результати тендеру, призупинити дії зі створення Алеї Слави, провести громадські слухання та зменшити вартість робіт до 300 тисяч гривень. Але 10 вересня було підписано договір з переможцем тендеру – ТОВ «Комфорт ЛМ» Віктора Лохматова.
У громаді розгорілася полеміка з усіма атрибутами – підозрами, припущеннями, звинуваченнями… Часом висловлювалися діаметрально протилежні думки. Висловилися й наші земляки-воїни, які зараз воюють – Андрій Бабічев, Сергій Веліков. Ось думка Дмитра Шевченка: «…Я військовослужбовець з 1990 року, понад 32 роки вислуги, на даний час виконую бойові завдання у складі річкової флотилії у Херсонській і Миколаївській областях. На мою думку, будівництво капітальної Алеї Слави не на часі, для вшанування пам’яті загиблих поки достатньо тимчасової. У цей час по всій лінії фронту тривають запеклі бої, військові частини і військовослужбовці все більше і більше потребують якісного сучасного озброєння, яке, на жаль, країна забезпечити в достатній кількості не може. Це станції РЕБ, ударні та розвідувальні БПЛА, позашляховики та інше. Я вважаю, що вищезазначені кошти було б доцільно направити на допомогу військовим частинам для закупки озброєння та матеріалів, необхідних для стримання та подальшого знищення ворога. Якщо ми, українська армія, не розіб’ємо ворога, він захопить все, тоді Алея Слави та гроші нікому не будуть потрібні. У серпні я був у відпустці та намагався зустрітися з головою громади з цих питань, але отримав відмову в зустрічі з пропозицією подати офіційний запит, який буде розглянуто. 19.08.2024 року я здав до канцелярії листа з проханням надати допомогу у придбанні РЕБ-станції для захисту катерів та автомобілів, які виконують завдання на лівому березі річки Дніпро в Херсонській області від імені командира річкової флотилії. Поки чекаю…».
Ще багато мешканців громади поділяють таку позицію: спорудження Алеї Слави за великі кошти не на часі, зараз головне – допомога ЗСУ.
Аналізує ситуацію Андріан Галач: «Чи потрібно вже зараз вшановувати загиблих Героїв? Так! Це потрібно жителям, щоб пам’ятали, завдяки кому російська наволоч не прийшла вбивати до Бессарабії. Але витрачати такі великі кошти – коли військо потребує допомоги – зрада! Висновок: влада відірвана від реалій, не спілкується і не радиться з громадою. Це неприпустимо!».
Ще більше розжарилася ситуація, коли 11 вересня роботи все-таки почалися і було спиляно до десятка живих дерев. Саратці обурилися та вимагали припинення свавілля. «Усе буде красиво і гідно!» – тим часом переконувала людей голова громади.
Вивчивши тендерну документацію, Ольга Небога дійшла висновку: «Майбутня Алея Слави на цьому місці не відповідає концепції реновації центральної частини Сарати, яка створювалася у 2019 році одеським архітектором Володимиром Халіним методом партисипативного проєктування. Концепцію було оплачено селищною радою, вона відповідала бажанням і мріям саратців про гідний розвиток селища. Тоді були проведені презентації, воркшоп, громадське обговорення, масове опитування мешканців селища. Благоустрій за такі кошти не на часі – так кажуть хлопці на передовій. Ворог наступає, а ми кладемо гранітну плитку в центрі Сарати за мільйон!..».
А головне – громадськість бажає брати участь у вирішенні важливих питань життєдіяльності громади, зокрема селища. І не згодна миритися з ігноруванням своєї думки.
Інтернет-видання Бессарабії
