Минулої суботи у Будинку культури села Котловина Ренійської громади відбувся святковий концерт «Професія тривалістю у життя», присвячений 50-річчю від дня його заснування. Між вокальними та танцювальними номерами, підготовленими солістами та колективами БК, ведучі розповідали зі сцени про історію та сьогоднішній день культурної установи-ювіляра.
Про це повідомляє інтернет-видання “Махала”.
Нова будівля Котловинського Будинку культури вперше відчинила свої двері 8 вересня 1973 року. Директором тоді працювала Ніна Дейнека, яка отримала від будівельників символічний золотий ключ, а у 1974 року естафету прийняв Микола Котляренко, який пропрацював директором 32 роки.
Відкриття Будинку культури стало для мешканців села великою та довгоочікуваною подією. Простора зала на 600 місць, чудова сцена, бібліотека, фойє, затишні кімнати. Тут крутили фільми, співали пісні, ставили сценки та, звичайно ж, влаштовували танці. Думаємо, не помилимося, якщо скажемо, що багато селян познайомилися зі своїми половинками саме на танцях у клубі, як називають у побуті сільський храм культури, і напевно після років згадують, який це був танець.
У БК проходили всі сільські заходи, вшановували передовиків виробництва, крутили платівки, виступали приїжджі артисти, зокрема циркові, проводилися випускні вечори, зустрічі з ветеранами війни, письменниками та поетами, відомими особистостями. БК був і місцем реєстрації шлюбів. Таким чином, установа виконувала не лише культурно-розважальну функцію, а й вирішувала дуже важливе завдання – об’єднавчу. Це стало єдиним місцем, де зустрічалися земляки, адже на той час, втім, як і зараз, будівля вважалася однією з найкращих у селі.
В історії Котловинського БК, на жаль, є й сумна сторінка. У квітні 1997 року сталася пожежа, але навіть після неї працівники культури не переставали працювати. У 2006 році директором стала енергійна, повна планів та ентузіазму молода та креативна Галина Булгар. Разом із нею до роботи у БК повернулася і Ніна Дейнека. Вони зуміли зібрати біля себе багато народних талантів. А у 2020 році Будинок культури розпочав друге життя завдяки Юрію Дімчогло та турецькому агентству зі співробітництва та координації TIKA, що виділило кошти на капітальний ремонт та відновлення постраждалої від пожежі будівлі.
І ще кілька фактів з літопису ювіляра, що заслуговують на увагу. У грудні 2005 року на громадських засадах створюється танцювальна група, яка згодом виросла у самодіяльний фольклорний ансамбль пісні та танцю «Севда гюлю», якому вже за два роки присвоєно звання народного, підтверджене 4 рази. До складу ансамблю увійшли і солісти, на сьогоднішній день постійно працюють 5 танцювальних гуртів, які очолюють Галина Булгар та Софія Богданова-Цонкова. У колективі триває постійна зміна поколінь, оновлення репертуару.
Ще одна гордість села – це жіночий вокальний ансамбль народної пісні «Чали кушу» під проводом Людмили Базаджи. Він створений у 2010 році директором Галиною Булгар та Людмилою Ангельчевою і вже у 2013 році ансамблю надали звання народного, який теж 4 рази його захистив.
Ці два народні ансамблі вже багато років є найулюбленішими творчими колективами в Котловині. На основі постійно проводиться театралізація гагаузьких народних обрядів. Ну а окрасою всіх концертів та обрядів є шановні у селі музиканти – ансамбль «Сакирга».
Зазначимо, що учасники ансамблів багато працюють зі збирання, пропаганди та збереження фольклору, розвитку самодіяльної народної творчості, організації культурного відпочинку мешканців села, громади, а також виступають і за їх межами. Про високу майстерність ансамблів свідчать численні нагороди, здобуті на престижних фестивалях та конкурсах. І немає жодних сумнівів, що колективи Котловинського БК, що розміняв шостий десяток, і далі поповнюватимуть його творчу скарбничку своїми досягненнями.
Зі сцени прозвучали слова подяки на адресу односельців, які відгукнулися та взяли участь у фотовиставці «Дорога довжиною у 50» – це Тетяна Кірчева, Анна Свіріденко, Катерина Панчева, а також були представлені роботи колишнього директора Миколи Котляренка, нині покійного. Подарунком для всіх глядачів став виступ дуже талановитих Наталі Деніз та Інни Гульванскої. Ну а справжній сюрприз – виступ народного ансамблю танцю імені Фаїни Георгієвої «Придунав’є» (керівник М. Браїла).
Інтернет-видання Бессарабії
