У межах винного фестивалю “Bolgrad wine fest 2024”, який проходить в місті Болград 9-10 листопада, відбувся бізнес-форум з розвитку виноградарства та виноробства. На заході побувала журналістка видання «Махала».
Бізнес-форум складався з двох панелей. Перша мала назву «Виробничо-технологічні аспекти та досвід сучасного виноробства, друга – «Перспективи розвитку виноградарсько-виноробної галузі півдня Одещини у взаємодії науки, бізнесу та держави».
Модератором першої панелі була професорка кафедри садівництва, виноробства, біології та хімії Одеського державного аграрного університету, кандидатка сільськогосподарських наук, доцентка Ірина Іщенко.
На панелі мова йшла про розвиток виноградарства та виноробства в Одеській області, зокрема на півдні Одещини, про підтримку галузі з боку держави. Про це розповів заступник начальника департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської облдержадміністрації Дмитро Дімітров.
Було відмічено, що в області скорочуються площі виноградників, зменшується урожайність винограду. Це відбувається не тільки внаслідок кліматичних змін і посухи, але й за рахунок зменьшення та зрідженості насаджень. Бо молодих виноградників закладається замало, попри програми державної підтримки. Велике значення набуває зрошення виноградних насаджень. Але й тут є проблема, про яку розповів директор ТОВ «Агротранс» з села Табаки Болградської громади Іван Кулінський.
«У нас є зрошувальна система. Ми поливаємо виноградник. В зоні Болграда подача води на нашу аванкамеру – це приблизно 5 тисяч тонн. Коштує це 70-80 тис грн. І перекачати з аванкамери на виноградники – це ще 30-40 тисяч. Цей обсяг ми прокапаємо лише за 8-10 годин. А нам треба прокапати хоча б 500 літрів на 1 га. Якщо будуть відновлювати канали та зрошувальну систему, то це покращить ситуацію. Також вважаю, якщо буде попит на виноград, то виноградники відновляться. Все залежить від того, як і по якій ціні будуть брати продукцію», – розповів Іван Кулінський.
Також він озвучив проблему нестачі саджанців. За його словами, сьогодні на півдні цим майже ніхто не займається. Його господарство замовляє саджанці навіть у приватних осіб. І це для того, щоб відновити ті плантації, які зріджені або втратили силу. Про нові насадження мова не йде.
Неодноразово наголошувалося різними спікерами, що в країні імпорт значно перевищує експорт. І це є головною загрозою розвитку галузі.
На панелі виступала Моніка Діану, грайнтрайтерка з Республіки Румунія, яка поділилася досвідом залучення міжнародних інвестицій в галузь виноградарства в Румунії.
Обговорювалися питання якості продукції, як складової конкурентної переваги на міжнародному ринку. Поки ще найчастіше українські виробники в цьому програють. Але нові вимоги до якості виноматеріалів, які закладені в прийнятому законі про розвиток виноградарської галузі та виноробства, значно покращили ситуацію та підвищили якість вина.
Під час другої панелі голова Буджацької (Бородінської) селищної ради Іван Кюсе розповів, як в громаді співпрацюють з інвесторами та залучають виноградарів до співпраці. Він наголосив, що колись на території Тарутинського району було 8 винозаводі, а зараз залишилося тільки одне підприємство, площі виноградників значно скоротилися.
«Є європейський досвід, що майбутнє за невеликими переробними підприємствами та крафтовими виноробами. Це 15-20 га виноградників, якісний виноград, його переробка та отримання якісного продукту. Має бути повний цикл, від вирощування винограду до виробництва вина», – висловив свою думку голова селищної ради.
Він розповів, що в Буджацькій громаді розробляється програма розвитку та підтримки виноградарства та виноробства.
«У нас 14 старостинських округів. І на кожному ми плануємо посадити 50-60 га виноградників, що становитиме 800 га на території громади. Це дасть 250-300 нових робочих місць. Це створення маленьких крафтових виноробень та розлив вина. У квітні 2023 року ми прийняли рішення про пільги для інвесторів, які планують працювати на нашій території. Тобто, якщо підприємство закладає виноградники, то ми на три роки звільняємо від орендної плати», – розповів Іван Кюссе.
На бізнес-форумі говорили не тільки про збереження, виробництво та розвиток галузі, але й про залучення інвестицій, про нові технології та європейський досвід. Загалом, спеціалістам було б цікаво та корисно все це послухати, а також взяти до уваги та для використання у роботі. Прикро, що це чула дуже обмежена кількість людей. На це звернула увагу й депутатка обласної ради Алла Стоянова, яка відмітила, що колись зали були повні, коли обговорювали такі питання, а зараз зала пуста.
Чи то технічні проблеми, які виникли на початку заходу, чи неправильна стратегія з поєднання винного фестивалю та обговорення серйозних питань бізнес-форуму, але захід дійсно проходив майже в пустій залі, попри актуальність та цікавих спікерів. Не було виноградарів та виноробів, на яких в першу чергу розраховувалася ця інформація та дискусія.
Можливо організатори заходи візьмуть всі зауваження до уваги та у майбутньому проведуть таке важливе обговорення окремо від винного фестивалю, який традиційно налаштовує людей більше на відпочинок, аніж на серйозні дискусії.
Інтернет-видання Бессарабії
