У самому серці Болграда, серед старих платанів і затишних вуличок, стоїть будівля, що зберігає сотні історій. Вона бачила зміну епох, допомогла у вихованні не одного покоління жителів міста. Це — Болградська центральна бібліотека, яка багато років залишається духовним і культурним осередком громади. Сьогодні вона налічує тисячі примірників і щодня відкриває двері для всіх, хто шукає не лише знання, а й душевне тепло. Журналістка інтернет-видання “Махала” завітала до бібліотеки, та поспілкувалася з працівниками установи про їхню роботу та зміни, які постійно відбуваються у закладі.
Історія Болградської бібліотеки — це не просто хронологія змін, а справжній шлях розвитку культури та просвітництва на нашій землі.
У 1980 році, згідно з наказом Управління культури Одеського облвиконкому, на базі самостійних бібліотек району було створено Болградську централізовану бібліотечну систему (ЦБС), до складу якої увійшло 36 бібліотек. Першою керівницею стала Діна Прокопівна Марцева — саме вона заклала основи стабільної роботи й згуртованого колективу.
Протягом наступних десятиліть бібліотечна мережа зазнавала змін. У 2009 році ЦБС перетворилася на комунальну установу «Болградська районна централізована бібліотечна система», а після реорганізації у 2021 році — на Болградську публічну бібліотеку у складі Центру культури та дозвілля міськради.
Новий етап розпочався у 2022 році, коли рішенням міської ради утворено комунальний заклад «Болградська централізована бібліотечна система». Нині до її складу входять сім бібліотек — центральна для дорослих, дитяча та п’ять сільських філій. Кожна з них — це маленький культурний осередок, де книга живе, дихає і надихає.
Про шлях бібліотеки, її виклики та досягнення розповідає директорка Наталія Віссаріонівна Бараник. Вона очолює бібліотечну систему з 2022 року, зберігає традиції минулого та водночас відкриває бібліотеку для сучасних форм взаємодії з громадою.
– Пані Наталіє, бібліотечна система Болграда має довгу історію. З якими труднощами доводилося стикатися на різних етапах розвитку?
– Як і більшість культурних установ, ми не раз проходили через непрості часи. Основні труднощі завжди були пов’язані з недостатнім фінансуванням — як для оновлення бібліотечних фондів, так і для передплати періодичних видань. Через низьку заробітну плату було складно залучати фахівців, особливо в сільських філіях.
Але ми ніколи не зупинялися. Крок за кроком оновлювали простори, змінювали підхід до роботи.
Цього року, наприклад, у селі Табаки бібліотеку повністю оновлено — створено зони відпочинку, вона перетворилася на сучасний бібліотечний простір. Відкрились мовні клуби, де жителі різних мовних груп вивчають українську. Працюють курси комп’ютерної грамотності, клуби за інтересами для людей різного віку. Ми хочемо, щоб бібліотека була не лише місцем для читання, а центром життя громади, де кожен відчуває себе потрібним.
– Як бібліотека адаптувалася до сучасних технологій?
– Ми активно долучаємося до процесу цифровізації. Наші бібліотеки беруть участь у проєкті «Дія. Цифрова грамотність», працівники проходять онлайн-навчання.
У всіх бібліотеках підключено Інтернет і Wi-Fi, що дозволяє відвідувачам не лише шукати інформацію, а й брати участь у вебінарах, дистанційних курсах.
Сучасна бібліотека — це не просто полиця з книжками, а відкритий інформаційний майданчик для всіх поколінь.
– Скільки примірників сьогодні налічує бібліотечний фонд?
– Найскладнішим і найвідповідальнішим процесом у роботі бібліотеки є комплектування фонду. Адже саме він визначає її ефективність. Авторитет бібліотеки серед населення залежить насамперед від якості книжкового фонду. Якщо є нові надходження, люди приходять охочіше.
Наразі бібліотечний фонд Болградської ЦБС налічує 80 555 примірників. Формування відбувається завдяки надходженням з Українського інституту книги, обласних бібліотек, а також завдяки подарункам від користувачів.
– Яку роль сьогодні відіграє бібліотека в житті громади?
– Бібліотека — це, мабуть, одне з небагатьох безкоштовних місць, де можна з користю провести час. Ми організовуємо літературні вечори, зустрічі, майстер-класи, виставки, співпрацюємо зі школами, музеями, культурними центрами.
Наші бібліотекарі збирають і зберігають краєзнавчі матеріали, архіви, спогади — формують історичну пам’ять громади. Бібліотека — це місце, де минуле говорить через сторінки книжок, а майбутнє формується завдяки творчості й знанням. Ми прагнемо, щоб кожен відвідувач — від наймолодшого до найстаршого — відчував себе бажаним гостем.
Болградська ЦБС — це не лише система, а передусім люди, які присвятили життя книзі. Ми попросили кількох працівниць поділитися своїми думками.
Станєва Неонілла Борисівна: «Я працюю у Болградській (колишній дитячій) бібліотеці з 1980 року. За цей час була старшою бібліотекаркою, методисткою, виконувала обов’язки завідувачки. У 2011 році посіла перше місце в обласному конкурсі “Кращий бібліотекар року”. Це результат любові до дітей і до бібліотечної справи».
Осадча Ірина Василівна: «Ми активно співпрацюємо зі школами, дитячими садками, будинками культури, громадськими організаціями. Разом проводимо майстер-класи, соціальні проєкти, інклюзивні програми. Популяризуємо бібліотечні послуги через Інтернет, висвітлюємо події та акції. Цього року навіть здійснили культурний обмін з Арцизькою бібліотекою — підготували спільну книжкову виставку до Дня міста. Наша мета — створити комфортне, відкрите й сучасне середовище для всіх».
Овчиннікова Олександра Олександрівна: «Бібліотека сьогодні — це не лише сховище книжок, а культурний і освітній центр громади. Тут поєднуються знання, творчість і живе спілкування. У фондах зберігаються твори класиків, сучасна література, краєзнавчі документи, що відображають історію й традиції краю. Ми допомагаємо людям краще розуміти своє минуле, розвиваємо критичне мислення, відкриваємо двері до нових технологій. Це місце, де минуле зустрічається з майбутнім».
За роки свого існування Болградська централізована бібліотечна система пройшла шлях від скромних стелажів у 1980-х до сучасних мультимедійних просторів.
У майбутньому бібліотека планує розвивати цифровізацію — впроваджувати електронні каталоги, розширювати доступ до онлайн-ресурсів, використовувати автоматизовані системи.
«Ми не стоїмо на місці — впроваджуємо нові форми роботи, створюємо сучасні простори для дітей і молоді. Але головне — залишаємося людьми, які люблять свою справу і вірять у силу книги», — підсумовує директорка Наталія Бараник.
Інтернет-видання Бессарабії
