Жителі Кодимської громади понад десять років не могли вільно користуватися водою у своїх будинках. Понад 24 тисячі людей на півночі Одеської області чекали на воду: одні її «ловили» по годинах, а до інших вона так і не доходила. І ця проблема — не єдина в громаді.
Тож три роки тому влада почала дослухатися до думки місцевих жителів та співпрацювати з міжнародними партнерами. ШоТам дізналися, як завдяки згуртованості Кодимській громаді вдалося налагодити роботу.
Після створення у 2020 році, Кодимська громада Одеської області об’єднала 21 населений пункт. Громада велика та віддалена, до того ж потерпає від екологічного лиха — нечистот, які потрапляють з Молдови через річку.
Перший рік був складний, адже викликів багато, а розв’язати всі не могли. Наприклад, команда не знала, як правильно скласти бюджет — більша частина фінансування лікарні та закладів освіти лягла на плечі громади. Тому всього вчилися на ходу.
«Було викликом привести у відповідність податки. За допомогою партнерів багато документів довели до ладу, тепер закінчуємо статут громади. Як на мене, зараз машина їде — може, не так швидко, як хотілося б, але їде», — ділиться керівниця відділу економічного розвитку й інвестицій Кодимської міської ради Альона Медведєва.
На початку гальмувало роботу навіть те, що на всіх працівників не вистачало робочих столів і техніки. Річ у тому, що раніше вони працювали в приміщенні адміністрації, представники якої згодом забрали свої речі. Тепер з цим уже краще: дещо придбали самі, з іншим допомогли партнери.«Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» надав ноутбуки, принтер та інше обладнання — це суттєва підтримка для такої громади, як ми. Своїми силами ми не можемо закрити всі проблеми, які є в громаді, адже маємо невеликий бюджет», — каже Альона.
«Раніше в нашій громаді воду подавали по годинах, і це так: зловив — не зловив. На верхні поверхи вода взагалі рідко доходила», — розповідає керівниця відділу Альона Медведєва.
Послугами з водопостачання опікується підприємство «Комунсервіс», яке на початку мало лише 3 одиниці техніки, але мало забезпечити ці критично важливі послуги для понад 24 000 жителів громади.
Кодимський міський голова Сергій Лупашко додає:
«Комунальна сфера була в ганебному стані. Тому я поставив перед собою конкретне й чітке завдання — реанімувати комунальне підприємство. Так, це було непросто й недешево, але воно того варте».
Завдяки злагодженій співпраці міської ради й відділу економічного розвитку та інвестицій, підприємство отримало власну територію з адмінбудівлею та майстернями, в яких провели капітальний ремонт та налагоджували співпрацю з міжнародними партнерами.
Улітку Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг закупити самоскиди, екскаватори та автокрани. Завдяки цьому не тільки покращилася якість комунальних послуг, але й збільшилася кількість робочих місць — раніше в громаді працювали 36 комунальників, а зараз 64. Згодом підприємство планує розширити штат до 100 працівників.
Також Проєкт надав громаді три потужні генератори, щоб під час відключень світла працювала критична інфраструктура. Один з них обслуговує адмінбудівлі, інші два — комунальне підприємство.
«Зараз водопостачання є безперервно, навіть під час відключення світла», — каже Альона Медведєва.
Громада продовжує шукати способи дістати техніку, якої не вистачає, наприклад, нову пожежну машину, кран та дробівку, адже в громаді багато лісів, за якими потрібно доглядати. Щоб вирішити екологічні виклики, написали проєкт на 100 мільйонів гривень.
«Раніше люди не погоджувалися з думкою влади в розв’язанні деяких питань. Зараз ми співпрацюємо з [аналітичним центром] Cedos, який допомагає залучати місцевих жителів різних груп», — розповідає Альона Медведєва.
Кодимська громада вже створила Раду ВПО та Молодіжну раду, які активно діють не тільки на папері, а регулярно проводять зустрічі з місцевими. Крім цього, тут розробили програму розвитку бізнесу, куди залучили й підприємців, і молодь.
«Ще ми дізнавалися від студентів місцевого професійно-технічного училища, що їм потрібно, щоб залишатися в громаді, та проводили опитування серед місцевих. Ми навчилися дослухатися до жителів громади. Мені дуже подобається така практика», — ділиться Альона.
Через повномасштабне вторгнення в громаду повертаються все більше поранених військових і ветеранів, тому невдовзі тут планують створити реабілітаційний центр на базі місцевої лікарні.
«Ми вже розробили проєктно-кошторисну документацію. Центр буде оснащений сучасним обладнанням для медичної реабілітації. Шукаємо донора, який би допоміг нам втілити цей проєкт, адже реабілітаційний центр забезпечить потреби не лише нашої громади, а й сусідніх», — ділиться Альона Медведєва.
Авторка: Юлія Варчук
Інтернет-видання Бессарабії
