Село Тополине разом із селом Оксамитне Болградської громади цього року будуть відзначати 80-річчя. Не зважаючи на такий короткий період своєї історії ці села мають цікаву історію. Журналісти інтернет-видання “Махала” завітали до села Тополине, щоб дізнатися, як сьогодні живе село, в якому проживають понад 10 національностей, де був розташований колись величний замок Давидова, а люди займалися сільським господарством та постачали продукцію по всій Бессарабії та Україні.
Село Тополине розташовується біля траси Болград – Ізмаїл, на березі Ялпуга, найбільшого прісноводного озера України. Тому перша назва села була Набережна, але згодом виявилося, що такий населений пункт в області вже існує і село перейменували на Тополине, бо по центральній вулиці, яка сьогодні має назву Ялпузька, з двох сторін були висаджені тополі.
“Люди сюди з’їжджалися з усього Радянського Союзу, бо була робота і давали землі, тому село багатонаціональне. Тут ти зустрінеш вірмена, гагауза, болгарина, осетинця, українця та інших. Ніхто ніколи нікого не ображав, ми завжди тут товаришуємо. Дуже хороші люди живуть в нашому селі”,– розказав журналістам 93-річний старожил села Тополине Іван Петров.
Одним з найпопулярніших місць для туристів міг би стати замок Давидова, навколо якого згодом і почали будувати свої будинки місцеві, але, на жаль, його доля сумна.
“Замок був побудований на початку ХХ століття, орієнтовно у 1906 – 1911 роках на замовлення великого Болградського землевласника Давидова. Він знаходився за 700 метрів від берега озера Ялпуг. Існує легенда про те, що цю будову він спорудив для своєї коханки, яка незабаром покинула його. Після того, як кохана Давидова поїхала, сам будинок залишився без діла, і використовувався ним як дача”, – розказав Василь Чернєв, староста сіл Оксамитне і Тополине.
Будова була виконана у вигляді замку, по кутах її були круглі башти з червоної цегли. На другому поверсі була простора тераса з видом на озеро. Усередині будівлі також були просторі зали. До замку прилягали й господарські споруди. Після того, як замок зруйнували, в одному з них було виявлено підземну ходу, яка виходила у двір мешканців села Тополине – родини Калько.
“У радянські часи будівля замку використовувалася під музей. У процесі створення художніх фільмів «Служили два товариші» та «Чекайте на світанку» будівля використовувалася для зйомок. У 70-ті – 80-ті роки в будівлі замку проводилися заняття групи продовженого дня, а також частина будівлі використовувалася як клуб. У середині 80-х місцеві вчителі зверталися до Болградського райвиконкому з проханням взяти замок під охорону держави, але їм відмовили, обґрунтувавши це тим, що замок не є пам’яткою архітектури”, – продовжив староста села.
У другій половині 80-х будівля пустувала і, оскільки місцева влада не змогла забезпечити охорону об’єкта, замок був зруйнований і розібраний місцевими жителями для особистих господарських потреб. До 1989 року будинок було розібрано до самого фундаменту, і тільки після того його внесли до переліку пам’яток історії та архітектури.
Сьогодні село Тополине залишається багатонаціональним, але з кожним роком людей у тут проживає все менше і менше, немає школи та садка, працює лише один магазин. Місцеві вимушені шукати роботу за межами кордону або за межами Болградського району.
“З початком повномасштабного вторгнення повиїжджали багатодітні родини. Років так п’ять назад ми організовували свято до Дня захисту дітей і нарахували тоді 200 діточок, сьогодні у селі залишилися 22 дитини”, – каже місцева жителька Марія.
Більше про те, як сьогодні живе село Тополине та як виглядає місце, де колись знаходився замок, дивіться у відео.
Інтернет-видання Бессарабії
