Поряд з нами живуть безпритульні тварини. Раніше їх намагалися не помічати, а дехто бачив в них зло і навіть намагався знищити. Сьогодні гуманного ставлення до них вимагає закон, який не дозволяє жорстокого поводження з тваринами. Ситуація поступово змінюється. Це відбувається завдяки небайдужим людям, зоозахисникам і владі. Але і тут буває по-різному. Ось декілька прикладів.
В Арцизі з 15 березня розпочинається стерилізація безпритульних тварин, яку виконуватиме громадська організація з Харкова «Зооконтроль». Про це повідомили в міській раді.
Фахівцями буде здійснюватися вилов, вакцинація від сказу, ідентифікація шляхом прикріплення бирки до вуха, стерилізація та післяопераційна перетримка з подальшим поверненням на місце вилову (через 1 добу) безпритульних тварин.
Мешканців попередили, що в місті працюватиме спеціалізований транспортний засіб для перевезення тварин з реєстраційним номером АХ7326КС.
Таку роботу в Арцизі проводять не вперше. В жовтні 2022 року в Арцизі вже працювала команда громадської організації «ЗООКОНТРОЛЬ». В рамках проєкту фахівці організації впродовж 10 днів проводили роботи зі стерилізації, щеплення та чипування відловлених вуличних собак. Після 2-х днів перебування під наглядом спеціалістів їх випустили в міське середовище.
Кожний хвостатий пацієнт має спеціальний ідентифікатор – мікрочип, а також зареєстрований в електронній базі виконавця.
В Тарутине тільки розробляється Програма поводження з тваринами на території громади на 2023-2025 роки, в межах якої планується проведення заходів з регулювання їх розмноженню. Але поки це тільки в планах. В громаді відмічають, що тварин побільшало, і це викликано безвідповідальним ставленням людей, які просто викидають тваринок. Але поки що зробити з цим нічого не можуть. Як і створити притулок. А тому закликають благодійні організації, небайдужих мешканців зробити це самотужки.
В Ізмаїлі в кінці 2022 року була завершена міська програма зі стерилізації безпритульних собак, яку розпочали в середині серпня. Виконання самого процесу стерилізації здійснила ветеринарна клініка «Hart Vet», а ось вилов собак та транспортування їх безпосередньо до місця стерилізації лягло на плечі представниць громадської організації «Котопес». Саме вони доставляли тварин в клініку.
Також в Ізмаїлі вже декілька років діє проєкт «Котобудиночки». Волонтери й меценати виготовляють і встановлюють в місті хатинки для безпритульних котів, опікуються ними, годують.
Але цими вихідними сталося лихо – згорів один з будиночків. Про це розповіла зооволонтерка Олеся Харитонова. Причому очевидно, що це був підпал, бо будиночок облили бензином. Він спалахнув за вмить. Полум’я загасили люди, які жили в цьому багатоквартирному будинку по вул. Клушина.
«Рятувальники витягують тварин і людей з-під завалів, наші хлопці рятують цуценят і кошенят на лінії вогню, волонтери переносять тварин на плечах, хтось віддає останні заощадження на корм для бездомних тварин. Але в Ізмаїлі думають і роблять інакше», – з болем повідомила зооволонтерка.
В Болграді теж велика проблема з захистом безпритульних тварин. Притулку немає. Безпритульними тваринами опікуються в більшості зооволонтери. Але їх мало і допомоги вкрай мало.
В кінці року в системі державних закупок Prozorro ми побачили, що КП «Горводоканал» Болградської міської ради отримало кошти з міського бюджету на евтаназію тварин, а також послуги ветеринара з вакцинації та стерилізації безпритульних тварин.
Цією роботою займалася Болградська районна лікарня державної ветеринарної медицини. На це з міського бюджету виділили трохи більше ніж 23 тисячі гривень. Але скільки послуг було надано, скільки тварин були стерилізовані або вакциновані – інформації ми так і не знайшли. В договорі мова йде про одну послугу, але скільки коштує громаді стерилізація чи вакцинація тварини – не вказано. Тому щодо прозорості проведеної роботи – велике питання.
Також виникає інше питання: в Ізмаїлі тварин доставляли в клініку волонтери. А хто робив це в Болграді? Бо служба з відлову тварин в місті не працює. Та й не бачимо ми щось останнім часом вакцинованих і стерилізованих тварин з бирками у вухах. Але це тема для окремої статті, до якої ми ще обов’язково повернемося.
А поки що ми просто хочемо привернути увагу громади, і людей, що поряд з нами живуть брати наші менші, які потребують захисту і цивілізованого ставлення до себе. І попри те, що йде війна, ми повинні про це думати. Бо наші воїни на фронті навіть тварин боронять. Невже ми в тут, в тилу, не можемо це робити?
Інтернет-видання Бессарабії
