Інтернет-видання Бессарабії
Пошук

“А ось і ми!”: історія друкованої дитячої газети в Болградському районі, яка виходить майже тридцять років

“А ось і ми!”: історія друкованої дитячої газети в Болградському районі, яка виходить майже тридцять років

Створення першої дитячої газети було одним із значних кроків в освітній програмі Болградського НВК: «школа – ліцей». Це друковане видання стало втіленням колективної творчості, а слово –  інструментом самовираження. Як все починалося? Історію газети дослідила журналістка видання “Махала”.

“А ось і ми!”

Саме таку назву носила перша шкільна друкована газета. Газета служила не лише майданчиком для важливої шкільної інформації, а й місцем, де учні активно залучалися до процесу її створення.

Перший випуск газети відбувся 1 вересня 1996 року тиражем 500 екземплярів. На фото рідкісні екземпляри 1996, 1998, 1999, 2000, 2001 року.

У момент створення газети директором школи був відомий у районі керівник Іван Савелійович Акдерлі. Він відкривав школу у 1990 році та пропрацював директором до 2001 року. Він із радістю поділився спогадами про історію створення газети.

З чого все починалося

«У мене і досі зберігаються окремі екземпляри газети. «А ось і ми» – це дітище економічного класу ліцею. Після перетворення середньої школи №4 на ліцей було відкрито три профільні класи: фізико-математичний, біологічний та економічний. Щоб незнайому для учнів економіку зробити цікавою і зрозумілою, було прийнято рішення вивчати її теоретично, практично та через комп’ютерну гру. Теоретичний курс вів я та Ігор Славінський, практикум вів представник бізнесу Володимир Ужинін, комп’ютерну гру Валерій Дімітров. Під час гри клас ділився на кілька груп, кожна з яких відкривала свою компанію та вела бізнес у штучно створеному середовищі. Усім це дуже подобалося. В учнів напрацьовувався досвід господарювання в умовах конкурентної боротьби. Це наштовхнуло нас на думку відкрити свою справу по-справжньому. Так виникла ідея створити з нуля, дотримуючись законодавства України, підприємство зі своїм Статутом та повним штатом.

Назву вигадували всім ліцеєм. Пропозицій було дуже багато. Перемогло «А ось і ми!». Назву запропонувала заступник з виховної роботи Алла Котеньова.

До речі, постійним кореспондентом газети був Максим Мединський. Тоді ще ніхто не знав, що він стане професійним журналістом та письменником, а згодом віддасть життя, захищаючи Батьківщину. Я радий чути, що газета й досі живе. Дякуємо нашим послідовникам», – розповів Іван Савелійович.

Пілотний проєкт перетворився на тривалу справу

Прєект спочатку стартував як пілотний і був пов’язаний із введенням в освітній процес нових предметів – «Економіка» та «Інформатика». Учні економічного класу були першими авторами статей. Поступово проєкт розширив горизонти, і в кожному класі з’явилися кореспонденти, а вчителі естетичного циклу брали активну участь у підготовці статей. Такий підхід дозволив не лише забезпечити постійний потік цікавої інформації, а й залучити учнів до творчого процесу та розвитку навичок в журналістиці.

За ці роки газета змінювала дизайн, але продовжувала зберігати актуальність і популярність. Вона продовжувала своє існування завдяки спонсорським коштам. Перші випускивипускалися в друкарні Юрія Панасюка та Володимира Фіногенова. Перші фотографії були зняті на плівкові фотоапарати.

Збереглися відскановані випуски з перших та останніх номерів газети, які друкувалися за фінансової підтримки батьків учнів ліцею, військового кореспондента Сергія Мединського у друкарні дивізійної газети.

Родина  Сергія та Тетяни Мединських з дитинства прищепили любов до журналістики своїм дітям Оксані та Максиму, підтримуючи їх у творчому захоплюючому процесі.

З жовтня 2000 року школа замовила друк у видавництві “Болградський меридіан”, а у 2002 -2003 роках роздруковували газету на принтері.

Газета продовжила свою діяльність, переживши діджиталізацію. З 2010 року всі випуски зберігаються не лише у друкованих виданнях, а й у електронному форматі на офіційному сайті школи.

Про що розповідала газета

Після переведення школи у статус ліцею 19 жовтня 1996 року, в окрему рубрику виділили найкращих ліцеїстів, переможців МАН та призерів різних конкурсів. Публікувалися тематичні сторінки з декад і творча діяльність, привітання вчителів. Окрема сторінка була присвячена рекомендаціям та порадам для батьків, була сторінка з техніки безпеки, друкувалася творчість учнів (вірші та оповідання). Газета розповідала про роботу шкільного самоврядування, на першій сторінці можна побачити привітання президентів школи.

Формат являє собою друковане видання, випущене в рамках висвітлення діяльності освітнього процесу та випускається розміром 3 аркуші на 6 сторінках.

Світ шкільної освіти завжди наповнений подіями та ідеями, які заслуговують на увагу. У школі одним із яскравих проявів творчості та активності став шкільний гурток “Юний  журналіст”. Сьогодні займається створенням, випуском та редагуванням шкільної газети вчитель художньої культури, образотворчого мистецтва та  керівник гуртка Світлана Бундєва.

Цей гурток не лише надає можливість учням розкрити свій талант у галузі журналістики, але й став майданчиком для обговорення важливих подій у шкільному житті. Газета створюється за допомогою сучасних програм для верстки, графічних редакторів, що суттєво спростило процес та підвищило якість продукції.

Протягом багатьох років видання підтримували вчителі – філологи: Андрєєва В.М., Акдерлі В.П., Гальчинська О.П., Руму А.С., Мунтянова А.Д., Гєнова Г. С., Брошкова Н.П.

У роботі над матеріалами брали участь учні різних класів, продовжуючи традицію творчості та журналістики: Анастасія Гудінова, Костантинов В’ячеслав. Фотокореспонденти: Юлія Манєва, Настя Славова.

Надалі своє життя  із журналістською діяльністю зв’яжуть Максим Мединський та Оксана Мединська, Аня Гаврина та Яна Колесник.

Вже майже 30 років з моменту першого випуску газета “А ось і ми!” продовжує свій шлях, перетворившись і адаптуючись до сучасних технологій. Її історія є яскравим прикладом того, як творчий підхід та прагнення розвитку стають частиною освітнього процесу, об’єднують шкільну спільноту.

Поділитись
Зараз читають