Громадська організація «Шікірлійці», яка рік тому об’єднала небайдужих до національної спадщини людей селища Катлабуг, втілила в життя ще одну ініціативу — відкрила етнографічну експозицію «Шікірлійський двір», яка стала другою частиною етнокімнати.
На честь першої річниці від моменту заснування етнокімнати «Шікірлійська къща» і створення в її межах експозиції під назвою «Шікірлійський двір» жителі селища Катлабуг провели масштабне свято, яке відбулося 8 грудня у Катлабузькому будинку культури. За подробицями журналістка видання “Махала” звернулася до голови ГО «Шікірлійці» Людмили Стефанової та спеціаліста з культури Катлабузької селищної ради Олександри Ніколаєвої.
«За рік існування ми провели багато важливої роботи: брали участь у різноманітних проєктах. Один із наших проєктів переміг у конкурсі “Громадський бюджет”, ми відтворювали на базі нашої етнокімнати майже забуті традиційні болгарські свята. І фактично концерт, який відбувся цієї неділі, — це підбиття підсумків роботи нашої громадської організації “Шікірлійці” за рік. Організація існує за рахунок членських внесків та підтримки благодійників. Завдяки цим коштам ми можемо втілювати в життя свої ідеї. До нас приєднуються багато жителів, які прагнуть розвивати й покращувати селище, в якому вони живуть. Наразі головний проєкт нашої організації — це покупка будинку під музей, і думаю, що наступного року нам вдасться втілити його в життя», — зазначила Людмила Стефанова, голова ГО «Шікірлійці».
Олександра Ніколаєва розповіла, що експозиція «Шікірлійський двір» — це фактично 4D-інсталяція, яка відображає традиційні складові болгарського двору у минулому.
В експозиції представлені основні ремесла, які годували місцевих болгар. Одна з зон, на фоні банера із зображенням полонини, де пасуться вівці, показує процес доїння овець і виготовлення зі свіжого молока болгарської страви — бринзи. Вівчарство в цій зоні представила родина Пєйчевих — це родина спадкових вівчарів.
Практично в кожному болгарському дворі виробляли вино, тому наступна частина експозиції була присвячена виноробству. Тут можна побачити предмети, без яких неможливий процес виготовлення вина: винотока (тяска) та діжка.
Центральне місце експозиції присвятили хліборобству та процесу випікання хліба. На банері оживає картинка: у болгарській печі горить вогонь, а поруч — великі свіжовипечені хліби, які щойно дістали з печі. Картина продовжується у вигляді побудованої у залі баджі — частини печі, у якій розташовують сани з хлібом, який випікався. У цій зоні можна побачити як болгарські господині випікали й інші борошняні традиційні страви: міліну, ругувачкі, кравайчіта. Господиня Марія Кірова провела майстер-клас із виготовлення болгарських булок.
В останній зоні експозиції представили промисел, яким займалися тут фактично від моменту заснування села, — це рибальство, адже село розташоване на березі озера Катлабух. У цій зоні гостей зустрічав єдиний професійний рибалка у минулому, який залишився у селі, Мінов Федір Михайлович. Йому 86 років.
Після презентації нової експозиції гості переглянули концерт, програма якого складалася з 25 номерів.
«Звичайно, що таку важливу подію не можна було не відзначити великою культурною програмою. Зала була наповнена гостями, що є рідкістю сьогодні. Ми віддали шану нашим воїнам, які боронять Україну, і згадали хвилиною мовчання тих, хто загинув. Саме завдяки цим людям ми змогли провести таке свято, яке стало душевною розрядкою для наших жителів, які втомилися жити у постійній напрузі через війну», — розповідає Олександра Ніколаєва.
Почесними гостями свята стали старости з найближчих сіл: Кам’янки, Банівки, Острівного та Кирничок. Пані Олександра стверджує, що саме ці села здавна є найближчими друзями, які постійно підтримували одне одного. Старости привезли подарунки: Кам’янський староста подарував вина власного виробництва, місцевий депутат та активіст села Острівне Петро Добрєв привіз книги поета Петра Бурлака-Волканова, ікону та традиційні болгарські страви: коровай, сармі, міліну, запечене м’ясо та вино.
«Банівці мають унікальний колектив, аналогів якому немає в Україні, — це колектив кукерів. У них у селі живе майстриня, яка відтворила маски, які вдягали на кукерів у давнину, щоб відлякувати злих духів. Банівка зробила нам безцінний подарунок — одну маску кукера, яка буде стояти в нашій етнокімнаті й відлякувати злі сили», — каже пані Олександра.
Кожне село представило свої концертні номери. Банівка представила номер кукерів. Театральний гурток з Кирничок «Доміно» показав театральне дійство болгарською мовою у гумористичній формі. Більшість номерів показала приймаюча сторона. Серед них виступ Олени Стефанової, народного ансамблю «Българка», танцювальних ансамблів «Веселія», «Фантазія», «Звездічкі», вокальних колективів «Мальви» та «Співаночка» і ансамблю ветеранів «Які наші роки», яким керує Ірина Василівна Далакова. Вона ж очолює Катлабузький будинок культури вже протягом 50 років.
До підготовки номерів доклали зусиль керівники ансамблів — Марія Іванівна та Геннадій Миколайович Македонські, Марина Степанівна Ракова, Наталія Остапенко. Почесними грамотами та пам’ятними подарунками були відзначені члени ГО «Шікірлійці», завдяки яким стало можливим створення етнокімнати в селищі Катлабуг, а також фотограф і друг організації Іван Русєв.
На свято запросили бессарабського художника, уродженця селища Катлабуг Павла Македонського. Він мав дві почесні місії: організувати виставку власних творів та нагородити місцеву юну художницю Кіру Степанову. Роботи Кіри були представлені у вестибюлі будинку культури.
«Важливо зазначити, що концерт був благодійним, і вся зібрана сума коштів буде направлена на потреби військовослужбовців з нашого села», — наголосила Олександра Ніколаєва.
Фото надані Олександрою Ніколаєвою.
Інтернет-видання Бессарабії
