Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Кононенка Руслана Володимировича, який загинув від рук російських окупантів у жовтні 2024 року.
Як повідомляє Ізмаїльський міський голова Андрій Абрамченко, народився Руслан Володимирович 1 листопада 1977 року в місті Ізмаїл. Був першою дитиною в родині. Вчився у дев’ятій місцевій школі, згодом перевівся у сьому. Здобув майбутню професію тесляра в технічному училищі №7, після чого одразу пішов працювати.
Коли йому виповнилось 16 років в родині помер батько, тому аби допомогти сім’ї, чоловік влаштувався на роботу в Ізмаїльський порт докером-механізатором.
“Руслан прийшов працювати на підприємство докером на ВПК-З З0 років тому – 1994 року. В порту працював його батько, тож Руслан знав, як важко дається докерський хліб. Але не жалівся і робив на совість – в бригаді знали, що на нього завжди можна розраховувати. Товариський надійний. Усміхнений, але серйозний, 3 руками, які, здається, могли полагодити все, до чого торкались”, – так згадують Руслана Володимировича колишні колеги з Ізмаїльського морського торговельного порту.
Короткий час чоловік займався карате, але захоплення відійшло на другий план. У 2000-х роках Руслан Володимирович одружився, згодом в родині з’явились дві доньки.
м
Під час виконання свого військового обов’язку в зоні проведення бойових дій захисник загинув. 31 жовтня 2024 року воїна провели в останню путь та поховали на Алеї Слави на Новому кладовищі в місті Ізмаїл.
Інтернет-видання Бессарабії
