Міжнародний етнографічний кінофестиваль “ОКО” досяг екватора п’ятої едиції. Кожного дня для мешканців Бессарабії працюють два кінозали, де транслюються кінострічки з різних країн світу. Головними героями п’ятої едиції стали Шева (Тарас Шевченко) та Христо (Христо Ботев). Чому саме вони стали фокусом для “ОКО” та що спільного між цими героями? Журналісти видання “Махала” дізнавалися під час дискусійної панелі “Національні будителі/лідери та історія. Що спільного між Україною і Болгарією?”
“Кожна нація має своїх геніїв. Тих, чий голос звучить крізь віки. Для українців це, без сумніву, Тарас Шевченко, для болгарського народу таким виступає Христо Ботев. Наша команда обрала фокусом ОКО-5 саме цих героїв, бо ми хотіли, щоб усі поглянули під новим кутом на їхню творчість і зрозуміли, що ж спільного в їхній творчості та що об’єднує українців і болгар”, – каже Тетяна Станєва, директорка Міжнародного кінофестивалю “ОКО”.
Спікерами дискусійної панелі були Олена Івановська – докторка філологічних наук, професорка, фольклористка, Антін Іщук – літературознавець, автор курсу з української літератури платформи “Всеукраїнська школа онлайн”, викладач проєкту альтернативної освіти “Наша школа”, Христина Ніколова – вчителька болгарської мови та літератури Криничненського ліцею, редакторка підручників з болгарської мови для 1-11 класів та Наталія Кара – заступниця директора з навчально-методичної роботи, вчителька болгарської мови та літератури обласного закладу “Болградська гімназія імені Г. С. Раковського”. Модерувала дискусійну панель Тетяна Станєва.
“У Шевченка є такий заклик: “І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь”. Роздумуючи над цим висловом, я зрозуміла, наскільки багато ми знаємо про чужі культури, настільки ми починаємо цінувати свою, бо вона рідна, найкраща”, – підкреслила Тетяна Станєва.
Дискутувати щодо схожості митців почали з характеристики Тараса Шевченка. Допоміг уявити Шеву таким, яким він міг бути, якби проживав в наші часи, Антін Іщук.
“Якби у Шевченка були соціальні мережі, він би став дуже епатажним блогером. Щоб це зрозуміти, треба просто глянути на картини, які він малював. В нього багато робіт у стилі “Ню”, а також він малював світові сюжети та слідкував за світом моди. Була в нього така історія, коли він останні гроші віддав, щоб купити довгий плащ. Ще одна характерна його риса – сміливість. Мені здається, що Шева знімав би ліпсінги у ТікТок і це була б його фішка”, – сформував портрет Тараса Шевченка 21 століття Антін Іщук.
Літературознавець також зазначив, що світські заходи, на яких був присутній Шевченко, завжди набирали популярності, бо куди навідувався Тарас Григорович, там була душа.
“Він міг запалювати, але разом з тим він був дуже добрим. Я думаю, що у нашому житті Шевченко набув би популярності, бо ми бачимо сьогодні, що відомі люди володіють такими ж характеристиками як і Тарас Григорович, а саме: вміння співчувати, підтримати, підбадьорити, мотивувати та вміння не зламатися, коли виникають труднощі”, – каже Антін Іщук.
Сформувати портрет ще одного героя кінофестивалю Христо Ботева допомогли Христина Ніколова та Наталія Кара.
“Зазначу, що Христо Ботев – болгарський громадський діяч, поет і публіцист. За характером він був дуже емоційним та галасливим. Його можна сміливо описати, як борця за справедливість та правду, він був завжди за народ та знав, що він відстоює та чому це важливо”, – каже Христина Ніколова.
З 1863 по 1866 рік він перебував в Україні, вчився в Одеській гімназії, потім працював учителем в селі Задунаївка (тепер Арцизький район Одеської області). Ймовірно, що Ботеву були знайомі твори Тараса Шевченка. До теми “Шевченко й Ботев” не раз зверталися передові болгарські критики, особливо активно в 1930-их роках. Наприклад, Л. Стоянов у статті “Шевченко й Каравелов” (газета “Заря”, 22 травня 1939 року) підкреслив, що така близькість Ботева і Шевченка зумовлена впливом на них революційної ідеї російського революційного руху. В 1867 році він повернувся на батьківщину, але через переслідування емігрував до Румунії. Ботев брав активну участь у діяльності Болгарського революційного комітету, членом якого став в кінці 1874 року. З 1875 року очолив Болгарський революційний рух.
“Христо завжди робив сміливі вчинки. Ботев – геній болгарської літератури, те що він казав – розібрали на цитати вже давно. Він чітко розумів свою місію на землі. Дата його смерті стала національним символом свободи та днем, коли згадують всіх загиблих за свободу. Думаю, що у наші часи Ботев став би дуже гарним аналітиком”, – підкреслила Наталія Кара.
Обидва генії померли молодими. Їх внесок в українську та болгарську культуру мають неабияку цінність для народу України та Болгарії. Вони залишили по собі творчість, через яку передали важливі цінності. Окрім того, вони були лідерами та візіонерами.
“Спільний знаменник цих особистостей – це ідея свободи. Генії мали спільне бачення віри в Бога, волі людини, прагнення до самовдосконалення, краси навколо та ідентичності”, – завершила Олена Івановська.
Зазначимо, в цей день також можна було подивитися документальні фільми про Тараса Шевченко “Тарас. Повернення” та Христо Ботева “Ботев: у тіні пам’ятника”.
Інтернет-видання Бессарабії
