Фотограф – це людина, яка зупиняє час, зберігаючи найважливіші моменти нашого життя. Кожен кадр – це історія, яку можна прочитати без слів. Переглядаючи фото, ми повертаємося до минулих моментів, знову відчуваючи ті ж самі емоції. Це магія фотографії, яка дозволяє нам переживати миті знову і знову, наче перегортаючи сторінки книги нашого життя.
Сьогодні, 19 серпня, у світі відзначається День фотографа. Саме тому журналіст інтернет-видання “Махала” відвідав родину Бальжик, яка вже понад 20 років займається фотовідеозйомкою різноманітних подій у Болградському районі.
Михайло та Наталія Бальжик родом із села Кубей. Тут вони провели дитинство і навчалися в одній школі. Після здобуття середньої освіти Михайло вступив до Кишинівського технікуму зв’язку, а Наталія вступила до Державного педагогічного університету імені Йона Крянге на дошкільний факультет.
“З Михайлом, моїм чоловіком, я була знайома ще з дитинства, адже він був однокласником мого брата. Він часто приходив до нас в гості, але ми майже не спілкувалися. Ближче до завершення школи ми часто перетиналися на дискотеках, бо тоді він був діджеєм у нашому селі. Ми почали більше проводити час разом, і незабаром вже почали зустрічатися. Після школи всі роз’їхалися по університетах, а ми вирушили до Кишинева, де він навчався на звукотехніка, а я – на педагога”, – розповіла Наталія Бальжик.
Здобувши професійну освіту, пара повернулася до рідного села. Михайло влаштувався до установи обслуговування стаціонарних телефонів та інтернету, де в подальшому пропрацював більше 20 років, а Наталія пов’язала своє життя з місцевою школою, спочатку на посаді секретаря, а згодом стала бібліотекаркою.
“Раніше дістати камеру було дуже складно, і ціни на них були високими. Мій друг із Городнього, який раніше мене почав займався відеозйомкою, допоміг мені придбати першу камеру. Це було в лютому 1998 року, називалась Hitachi, і коштувала вона тоді майже 2 тисячі доларів. Спочатку я фільмував здебільшого для себе. Знімав сімейні застілля, потім друзі почали запрошувати на різні заходи. З часом я зрозумів, що на це є попит, тому вирішив зайнятися цим напрямком вже професійно”, – розповів Михайло Бальжик.
З роками до Михайла приєдналася його дружина Наталія, і вони вирішили працювати разом. Спочатку Наталія допомагала Михайлу з відеозйомкою, налаштовувала світло та виконувала інші завдання, що виникали під час процесу. Це дозволило Михайлу зосередитися на творчих аспектах роботи, що значно підвищило якість і ефективність їхньої діяльності.
“У ті роки відеозйомка була надзвичайно популярною, оскільки це було щось нове, і всі хотіли це спробувати. Згодом, із розвитком фототехнологій, ми вирішили працювати в тандемі: я – як фотограф, а Михайло – як відеооператор. Найбільше мені подобається знімати емоції людей, особливо близькі плани їхніх облич, коли вони не позують і не дивляться в камеру. Такі кадри виходять набагато цікавішими й привабливішими. Коли я показую ці фото людям після заходу, вони завжди кажуть що такі фото кращі”, – поділилася Наталія.
Протягом понад 20 річної кар’єри родина Бальжик об’їздила весь Болградський район, мала змогу працювати по всій Одеській області та навіть за кордоном у Молдові. Вони зняли понад 3000 заходів, серед яких дні народження, весілля, випускні вечори та інше. Деякі замовники навіть переносили дати весіль, щоб тільки родина Бальжик могла відзняти цю важливу подію.
“Зараз, переглядаючи свої архіви, я помічаю, що початкова якість зйомки могла бути неідеальною, але ці моменти для мене стали величезною пам’яттю. Наприклад, однією з моїх перших відеоробіт було зйомка святкових заходів на роботі моєї мами. Коли щось важливе там відбувалося, вона завжди запрошувала мене, і так я набував цінного досвіду. Моя перша оплачувана робота була на весіллі наших односельчан на початку 2000-х років. Весілля тривало два дні, і на ньому виступали популярні на той час музичні гурти та місцеві музиканти. Камери тоді були важкими, важили кілька кілограмів, і зняти один захід було досить складно. Але на наших заходах завжди панувала весела атмосфера, і ми не помічали втоми, тому все проходило на одному диханні”, – згадує Михайло.
Окрім відеозйомки, Михайло продовжив свою діяльність як діджей – захоплення, яке він розвивав ще зі шкільних часів. Його досвід у цій сфері дозволяє створювати унікальну атмосферу на кожному заході, поєднуючи професійну зйомку з якісним музичним оформленням. Михайло вміє легко адаптуватися до будь-якого формату події – від святкових вечірок до весіль, додаючи кожному заходу особливого шарму та енергії.
“Окрім фотографії та відеозйомки, з дитинства я мав велику пристрасть до музики, можливо, навіть більше, ніж до зйомки. Я часто відвідував місцевих музикантів, переймаючи їхній досвід. Багато навичок я отримав від Івана Юсюз та Володимира Кисса. Вони також давали мені можливість вивчати музику на їхніх інструментах. Я з великим інтересом вивчав кожну кнопочку, дізнаючись, за що вона відповідає”, – ділиться Михайло.
Сьогодні подружжя працює у Кубейському Будинку культури: Михайло – оператор звукозапису та світлового шоу, а Наталія – завідувачка бібліотечної справи. Однак у вільний від роботи час вони продовжують займатися своєю улюбленою справою, даруючи людям нові враження.
“Раніше, коли інтернету ще не було, ми отримували поради та рекомендації щодо покращення наших навичок від друзів і знайомих. Особливу подяку хочемо висловити нашому другові Володимиру Ворському, який мав великий досвід у цій сфері та навчив нас багатьом важливим аспектам. Ми також вдячні нашому другу Петру Серт, справжньому ентузіасту цієї справи. Іноді він ночував у нас, і ми разом до пізньої ночі розбирали програми обробки відео та фото. Не можна не згадати нашого родича Георгія Дранкоса, який багато років працював на молдавському телебаченні в Кишиневі та значно підвищив нашу обізнаність у сфері фотографії. Наприкінці хочемо подякувати нашим батькам за терпіння та підтримку. Наша робота часто вимагала від’їздів, і вдома не завжди була можливість допомагати, але наші батьки завжди були поруч і підтримували нас у всіх справах”, – зазначає родина Бальжик.
Фото з сімейного архіву сім’ї Бальжик
Інтернет-видання Бессарабії
