Йона Тукусер – відома бессарабська художниця, яка вже понад 15 років присвячує свій талант та час важливому мистецькому проєкту, присвяченому Голодомору в Бессарабії 1946-1947 рр. Її роботи є не лише художнім вираженням, а й історичним свідченням про трагічні події, що вразили цей регіон. Через свої картини Йона прагне донести до сучасників масштаб та жахи голоду, що знищив тисячі життів. Дівчина відчуває особливу відповідальність за збереження пам’яті про ці події. Вона вірить, що через мистецтво можна не лише зберегти історію, але й пробудити співчуття та розуміння у серцях людей, нагадуючи їм про важливість людяності та єдності в складні часи. Її проєкт ставить перед собою амбітну мету: зберегти історичну пам’ять та запобігти повторенню подібних трагедій у майбутньому.
Днями в рідному селі мисткині відбулася виставка її робіт. Подію відвідала журналістка інтернет-видання “Махала”, де і поспілкувалася з художницею.
Людмила, відома під творчим псевдонімом Йона Тукусер, народилася в 1986 році в селі Главані Арцизького району. Її життєвий шлях і творчий розвиток є прикладом того, як мистецтво може стати потужним інструментом збереження і відтворення історії.
Вже з раннього дитинства в Людмилі пробудилися творчі здібності. Однак справжнє розуміння важливості історичного контексту прийшло до неї у п’ятому класі, на уроках історії. Тоді її вчитель, Леонід Іванович Володєй, розповів про трагічні події голодомору 1946-47 років. Ця тема була новою і шокуючою для дівчини, адже вона вперше почула про страждання та випробування, які пережили її земляки.
Від вчителя учні отримали цікаве творче завдання: опитати очевидців Голодомору та представити результати дослідження в класі. Спілкування з людьми, які пережили ці страшні роки, відкрило Людмилі нові сторінки історії її батьківщини, що глибоко вразило її душу. Цей досвід став ключовим моментом у її житті, коли вона вперше усвідомила, що історію можна не лише вивчати, але й малювати, передаючи всю трагічність подій наступним поколінням.
У 21 рік Йона Тукусер закінчила Ізмаїльський державний гуманітарний університет і стала за дипломом вчителем початкових класів та образотворчого мистецтва. Але зрозуміла, що вчительською стежкою йти по життю не хоче, а хоче стати професійною художницею, тому приймає рішення вступивши до національної художньої академії в Болгарії і присвятити своє життя мистецтву. Це рішення стало ключовим моментом у її житті, відкривши шлях до створення унікальних художніх робіт, присвячених побуту, традиціям, культурній та історичній спадщині рідної Бессарабії.
Одним із важливих проєктів Йони є «Корінь». Ця колекція, яка включає близько 100 картин, висвітлює побут її родини та передає дух бессарабської землі. Кожна картина дихає історією показуючи любов до рідного краю та його традицій.
«У проєкті «Корінь» я висвітлювала сільський побут моєї родини: як ми виноград збирали, як ми бринзу робили… Але я в першу чергу не ілюструю, а досліджую зв’язок між поколіннями, наше спільне ДНК – це нить, яка не обривається» – розповідає художниця.
Особливе місце у творчості Йони займає тематика Голодомору 1946-47 років. П’ятнадцять років тому вона почала досліджувати цю трагічну сторінку історії Бессарабії, проводячи багато часу в архівах Ізмаїла та Одеси. Її метою було не тільки зрозуміти події тих років, але й задокументувати їх для майбутніх поколінь. Вона опитала 80 очевидців голодомору з 14 різних болгарських сіл регіону, записавши їхні свідчення на відео.
Ці інтерв’ю стали важливою частиною її роботи, дозволяючи передавати правдиві історії через мистецтво. Кожна картина, присвячена темі Голодомору, відображає глибокі емоції та реалії того часу, змушуючи глядачів замислитися над важливістю збереження історичної пам’яті.
Широкий резонанс і зацікавлення публіки викликала подія, яка відбулася цієї суботи, третього серпня, в селі Главані Арцизької громади. Тут відкрилася виставка полотен пані Йони Тукусер, присвячена трагічним подіям Голодомору 1946-47 років. В Бессарабії ця виставка відбулася вперше. Ці картини, які незабаром відправляться на виставки європейськими країнами, художниця вирішила спершу презентувати своїм землякам. Виставка відбулася просто неба на околиці села Главані, на місці старого млину, який має для майстрині особливе значення.
«Я обрала саме це місце для виставки, тому що тут колись був старий млин та загін для корів. В моєму дитинстві це було місце, куди кожного вечора приганяли корів. Сюди сходилося усе село, де кожен забирав свою корову і відправлявся додому. Тут з подружками ми багато бігали, грали, а також мені запам’ятався незвичайно гарний захід сонця. Це місце було моїм улюбленим з самого дитинства», – ділиться художниця.
Виставка мала особливе значення ще й завдяки візиту телеканалу «Суспільне». Матеріал, відзнятий на виставці, стане частиною документального фільму про Йону Тукусер та її проєкт про Голодомор в Бессарабії 1946-47 років, який буде показаний по телебаченню у листопаді.
Пані Йона розповідає, що її родина вижила в роки Голодомору завдяки її дідусю:«Моя бабуся була чудовою швачкою, яка шила сукні. Не знаю яким чином, але моєму дідусю вдавалося вивозити ці сукні в м. Галац, де він їх продавав, а на виручені кошти купував зерно і повертався назад. Одного разу його навіть намагалися вбити по дорозі додому з метою відібрати в нього це зерно».
Навчаючись у Болгарії, її сокурсники часто цікавилися в неї історією бессарабських болгар. Розповідаючи їм про одну з найчорніших сторінок – Голодомор, Йона сильно їх шокувала, бо вони не знали, що бессарабським болгарам довелося таке пережити. Саме тоді художниця поставила за мету по закінченні академії почати досліджувати Голодомор 1946-47 рр. та писати картини на цю тему.
Зі шкільних уроків історії пані Йона запам’ятала фотографію з журналу, яку показав учитель. На ній було зображено приклад канібалізму, де люди споживали людське м’ясо. «Роки потому я згадала про цю фотографію, знайшла її в інтернеті і відтворила у картині. В 2022 році, коли я робила виставку в Національній галереї Болгарії, державний культурний фонд республіки Болгарія зацікавився цією картиною і викупив її у мене. На цю виставку прийшло дуже багато людей похилого віку і коли вони дивилися на мої картини, вони плакали. Тоді я зрозуміла, що мої картини доторкнулися до душі моїх глядачів, отже, я змогла передати зміст цієї трагічної події», – розповідає художниця.
За довгі роки роботи в архівах Йона перечитала багато документів, в яких говорилося про державну заготівлю зерна, але ніде не звучало жодного слова про те, що заготівлі велися за рахунок насильного відбирання зерна у людей, що спричинило голод. Кожна картина, написана художницею, носить назву архівного документа, який вона досліджувала. Пані Йона наголошує, що зміст її картин – це не вигадка, а історичний факт.
Окрім цього, Йона Тукусер написала наукову статтю про Голодомор в Бессарабії в 1946-47 рр., яка була опублікована в академії наук республіки Болгарія.
Виставка, що відбулася цієї суботи в рідному селі художниці – Главані, справила неабияке враження на відвідувачів, перенісши кожного на кілька десятиліть назад і передавши всю трагічність цієї події. Пані Йона вдячна своїй родині, а особливо матері, за безмежну підтримку і віру в її талант і наголошує на тому, що ця виставка багато в чому відбулася саме завдяки їй.
Фото: Діана Чумак
Інтернет-видання Бессарабії
