Медична реформа триває в Україні не перший рік. Але досі не всі пацієнти розуміють її суть. Все це ускладнює відносини лікаря та пацієнта, незважаючи на взаємне бажання надати якісне лікування та отримати його. Сьогодні в Україні відзначається День медичного працівника. З цього приводу в журналістки інтернет-видання “Махала” відбулася відверта розмова із завідувачкою поліклінічного відділення КНП «Болградська районна лікарня» Тетяною Федорівною Іордек.
Поліклінічне відділення розташовується у трьох корпусах. За програмою медичних гарантій фізвідділення стало фізкабінетом та увійшло до складу поліклінічної служби. Також у поліклініці залишилася бюджетна частина стоматології. До поліклінічної служби належить і кабінет функціональної діагностики.
У поліклініці працює 27 лікарів та 25 медсестер. За словами Тетяни Іордек, три чверті медперсоналу пенсійного віку.
«Ми скорочені до мінімуму. Штатних вакансій немає. Молодь неохоче йде в медицину, бо праця ця нелегка, – наголосила Тетяна Федорівна. – У професії залишаються ті, хто душею, серцем та розумом обрав її».
Сьогодні в поліклініці прийом ведуть лікарі-гінекологи, кардіолог, ендокринолог, терапевт, онколог, офтальмолог, хірурги, урологи, травматологи, невропатологи, лор-лікар – один із небагатьох молодих лікарів, дерматолог – є всі необхідні фахівці.
Працює кабінет «Довіра», який дозволяє південному кущу обслуговувати пацієнтів, які потребують ведення специфічної терапії, щоденного та цілорічного забезпечення препаратами та супроводом.
«Обладнанням нас забезпечили навіть більш ніж у наших мріях могло бути. Але потрібні молоді кадри, які працюватимуть із цим обладнанням», – розповіла завідувачка поліклініки.
У поліклініці є кабінет УЗД і не один. У планах – підготовка спеціаліста для УЗД гінекологічного напряму. Проте Тетяна Федорівна зазначила, що жодний апарат не замінить лікаря з його знаннями та досвідом.
«Можливості лікаря невичерпні, а обладнання може вийти з ладу. Досвідчений лікар без рентгена може побачити те, що болить, бо бачив це протягом десятків років: що не так і де не так», – підкреслила вона.
Тетяна Федорівна розповіла, що останнім часом відвідуваність поліклініки впала. За штатом вона може прийняти 350 осіб на день. І практично виходить на ці показники. Але здебільшого фахівці дуже перевантажені.
«Щоб дати висновок, лікарі тягнуть на собі дуже багато. Ті ж рентгенологи, мають прийняти 10-15 осіб, а вони відпрацьовують до 50 на день. Це не нормально. Те саме й у нас. Наш лор-лікар на день приймає 50, а то й 70 осіб. Чи може якісно лікар подивитися пацієнта при такому навантаженні? Ні, не може», – сказала лікар.
Проблема в тому, що пацієнти по-старому дотримуються живої черги, ігноруючи електронний запис. Тож у коридорі сидять люди. У спеку це особливо некомфортно. Нерідко виникають суперечки між пацієнтами. Але всього цього можна було б уникнути.
«Існує електронний запис, про що сказано та написано скрізь. Оголошення висять під табличкою із розкладом лікарського прийому. Зараз усі сидять у телефонах, але чомусь не роблять електронного запису, не перебудовуються. Від пацієнтів часто доводиться чути: я приїхав, витратив гроші, ви повинні мене прийняти сьогодні. За електронним записом буде до 20 осіб на день, а не стільки скільки зараз. Це зручно і лікареві, і пацієнту, але поки що ця система у нас результату не дає», – розповіла Тетяна Федорівна.
Виділити когось із співробітників вона не змогла. «Мені хотілося б показати всіх, кого не видно в будні», – зазначила завідувачка.
Нерідко працюють медики у спекотних кабінетах, бо кондиціонери є не скрізь. Окрім своєї основної роботи – лікувати – освоюють комп’ютер та програми Національної служби здоров’я, вносячи туди всі дані щодо пролікованих випадків.
«Я хочу подякувати своїм колегам, бо працюють у поліклінічній службі ентузіасти, які розуміють нас, керівників, і відгукуються на всі наші прохання, коли треба вийти на роботу, підмінити хворого. Вони безвідмовно це роблять», – зазначила Тетяна Федорівна.
Завідувачка фізіотерапевтичного кабінету Надія Мастерюк розповіла, що за останній рік вони отримали багато нового обладнання відомих світових брендів. Тут працює лікар-фізіотерапевт та лікар фізичної реабілітаційної медицини.
У кабінеті є апарат лазеротерапії, пресотерапії (одягаються спеціальні штани та робиться вібромасаж), апарат ультразвукової терапії, електротерапії, УВЧ, магнітотерапії, апарат механотерапії для хворих після інсульту, щоб розробляти кінцівки. Одне з останніх надходжень – апарат для ударно-хвильової терапії, який використовується при лікуванні захворювань опорно-рухової системи, остеохондрозі, артрозі, лікуванні шпори на п’яті та ін. Нещодавно в лікарні відкрилася соляна кімната.
Кабінет затребуваний. На день у середньому його відвідує до 40 осіб. За словами завідувачки, частину послуг оплачує Національна служба здоров’я, стаціонарні хворі також отримують послуги безкоштовно. Частина послуг платна для амбулаторних хворих.
«Такої великої кількості нової апаратури може позаздрити навіть обласна клініка. Ми маємо все, щоб надавати якісні медичні послуги пацієнтам», – зазначила Надія Іванівна.
Тетяна Іордек поділилася болем медичних працівників. Насамперед він пов’язаний із знеціненням праці медика. І тут не про гроші, а про відношення.
«На жаль, населенням знищено поняття професії та поваги до медика – доктора, медсестри, санітарки. Ми часто чуємо: це ваша робота і ви зобов’язані… Людина не приходить по допомогу як таку. Може витребувати направлення у сімейного лікаря або йде до приватних структур, проходить те обстеження, яке вважає за потрібне для себе. Замість того, щоб прийти по допомогу до сімейного лікаря чи нашого фахівця зі своїми проблемами, ми нерідко чуємо, що його неправильно лікуємо, в Інтернеті написано по-іншому. Багато хто не розуміє, що лікар – це досвід, багаторічне навчання. А нам кажуть: лікарю, мені все це не треба, а треба ось це. І якщо ти це не робиш, то йде скарга на гарячу лінію, до служби здоров’я, з прав людини – куди хочете. Ми не чекаємо подяки від пацієнтів, але оцінити ту працю, яку ти вклав, щоб людина вижила, добрим словом – напевно, це правильно», – відмітила Тетяна Федорівна.
Завідувачка поліклініки поділилася, що з впровадженням медичної реформи багато що змінилося в роботі медика, змінилися стандарти. Сьогодні медик не лише лікує. Він має ще заробити гроші для медичного закладу.
«Для мене свято – це коли хворий прийшов, отримав допомогу лікаря та медсестри, прийняв фізпроцедури та сказала: лікарю, дякую. У ковід здебільшого вижили ті, хто мав лікаря з великої літери», – зазначила Тетяна Іордек.
Інтернет-видання Бессарабії
