З настанням теплих днів ренійці все частіше вибираються на природу і одним із улюблених місць відпочинку є узбережжя Дунаю. Незважаючи на те, що набережна в нашому місті не впорядкована, як, наприклад, в Ізмаїлі, люди знаходять місця, де можна розташуватися з родиною чи компанією друзів. І все б нічого, але, на жаль, цивілізовано відпочивати вміють не всі, залишаючи після себе купу сміття. Про один такий кричущий факт розповіла журналісту «Махали» депутатка міської ради Лілія Олейнік.
«Біля старого морвокзалу років 5-6 тому представники церкви «Світло світу» встановили столики та лавочки для відпочинку на природі. Це місце дуже мальовниче, тут багато зелені, тому багато компаній вибираються саме сюди, нерідко залишаючи після себе справжній «сміттєвий армагедон», як було, наприклад, кілька днів тому. У мене питання до таких людей: чому, відпочивши, ви забрали додому гарний настрій, а все сміття кинули на березі річки? Невже ви живете за принципом: після мене хоч потоп, хоч трава не рости? Хочеться вірити, що це не так, але факти найчастіше говорять про інше», – розповідає депутатка, показуючи фотодокази.
За словами нашої співрозмовниці, особливо обурює, що таке зневажливе ставлення до чистоти та порядку виявляється у місці, яке в перспективі має всі шанси стати об’єктом культурної спадщини та куди можна буде водити туристів.
«У Рені не так багато місць, які можна показувати гостям міста. Це зокрема Свято-Вознесенський собор, який є пам’яткою архітектури обласного значення, історико-краєзнавчий музей, кілька старовинних будівель у центрі, старий морвокзал. І дуже не хочеться, щоб завдяки таким ось із дозволу сказати «культурно відпочиваючим» старий морвокзал і прилегла до нього територія перетворювалися на велике сміттєзвалище», – продовжує вона.
За словами Лілії Олейнік, старий морвокзал давно вже міг би стати об’єктом культурної спадщини, проте все впирається у виготовлення генерального плану міста, робота над яким ще триває. І доки генплан не буде готовий і затверджений, отримання цієї пам’яткою відповідного статусу неможливе.
Історична довідка. В 1812 році Бессарабія була приєднана до царської Росії, а 8 грудня 1816 відбулося відкриття Ренійського торгового порту. Почали працювати карантинна та митна застави та пасажирська пристань, що знаходилися на західній околиці міста, нижчого від нинішнього залізничного переїзду. Після будівництва бендеро-галацької залізниці 4 листопада 1877 року робота порту та морвокзалу помітно пожвавилася. Тут же збудував свій особняк піонер російського судноплавства на Дунаї князь Юрій Євгенович Гагарін (згодом його займав знаменитий Веселкін). Чудовий білий особняк, збудований князем Гагаріним, нині відомий як старий морвокзал, був одним з найкрасивіших у Рені будівель.
Зараз від колишньої пишності нічого не залишилося, сам особняк і сходи, що прилягають до нього, знаходяться в вкрай занедбаному стані. Дуже хочеться вірити, що колись старий морвокзал все ж таки отримає статус об’єкта культурної спадщини і буде впорядкований.
Інтернет-видання Бессарабії
