У багатьох народів світу поширене таке ремесло, як ткацтво, але метод виготовлення у всіх різний. На території півдня Одещини також існує ткацтво зі своїми техніками та візерунками. Журналісти видання “Махала” завітали до збирача бессарабських традицій Олександра Полібзи, який поділився своїм секретом виготовлення тканих доріжок.
“Ткацтвом я почав займатись з 2011 року. Сталося це випадково, бо зберігся старий верстат моєї прабабусі. Мені стало цікаво дізнатися, за яким принципом він працює. Починав навчання методом проб та помилок, потім знайшов спочатку декілька майстринь, і вже поїхав до них на “курси” підвищення кваліфікації”, – відмітив Олександр Полібза.
Техніка виготовлення доріжок в усіх селах Бессарабії майже не відрізняється, але є відмінності в малюнку.
“Один з найскладніших орнаментів в селі Криничне, можуть бути і ромби, і розділові смуги вовняні. Мене зацікавив саме кубейський фасон, бо він легший, тут здебільшого використовують один або два кольори, і просто їх чергують, а розділювальна лінія будь-якого контрастного кольору”, – відзначив Олександр.
Для того, щоб розпочати ткати, потрібно зробити основи з ниток. В середньому основу роблять 12 метрів у довжину, з якої виходить 10 метрів доріжки. Далі основа натягується на вал верстату.
“Для ткацтва ще використовують виток, це матеріал, яким тчуть доріжки, я їх роблю з непотрібних речей. Футболки, штани, светри – все підходить. Беру великі ножиці й нарізаю смужки десь у 2 см завширшки, потім змотую в клубочки. Плюс цього ремесла в тому, що всі непотрібні речі в домі переробляються, потім приємно стару річ, яку ти вже не можеш одягати, бачити в новому виробі“, – підкреслив Олександр Полібза.
Більш детально ознайомиться з процессом вироблення бессарабських доріжок можно, переглянувши наше відео.
Інтернет-видання Бессарабії
