Народна музика завжди була присутня в житті людей. Оскільки Бессарабія багатонаціональна, тут сформувався свій неповторний стиль музики: різні мелодії та пісні, що відображають життя в Бессарабії. Одні з найпопулярніших інструментів, на яких відтворюють ці мелодії – гармошка та “даул” (барабан). “Махала” завітала у гості до відомого музиканта-самоучки Івана Івановича Заїм.
Іван Іванович народився в 1971 році в селі Кубей. За освітою – зварювальник, але музикант за покликанням. Батьки Івана працювали в колгоспі: мати Марія кухарем, а батько Іван трактористом. Батько Івана мав хист до співу, виконував пісні різними мовами: гагаузькою, болгарською, українською. Батька часто запрошували співати на весілля. Туди разом із батьком йшов і маленький Іван.
“Я самоучка, музичної освіти не маю, більшість пісень підбираю на слух. З дитинства мені подобалася музика. Я весь час стояв і спостерігав за музикантами. Батько обіцяв мені подарувати велосипед, але потім, помітивши мою тягу до музики, вирішив подарувати мені гармошку “Ромашка“, – згадує Іван Іванович.
Спочатку він сам намагався відтворювати почуті на весіллі мелодії, але потім вирішив звернутися до сусідів-музикантів по допомогу.
“Один із сусідів вигадав свою систему, щоб я навчився грати, бо музичної освіти не мав. Він пронумерував клавіші на моїй гармошці, а потім у зошиті записав послідовність цифр, які я мав відтворити. Так пройшли мої перші уроки музики“, – розповів Іван Заїм.
За словами Івана, після того, як він опанував гармошку, його почали запрошувати на невеликі заходи: хрестини, день народження тощо. За кілька років, коли він став грати більш професійно, на одному із заходів йому запропонували вступити до команди музикантів, які грають на весіллі.
“Мене покликали пограти на проводах в армію нашого односельця. Там мене помітив один із професійних музикантів, які грали на весіллях, і запропонував спробувати з ними пограти. Я погодився. Здебільшого грав на гармошці, але коли потрібно було, грав і на “Даулі” (барабан). Мені від батька передався і талант до співу. Тож я не тільки грав, а ще й співав“, – зауважив Іван Іванович.
Понад 20 років Іван Іванович займався музикою, грав на різних заходах: багато свят в селі та районі не обходилися без команди музикантів, до складу якої він входив. З появою електроніки він записав кілька пісень на касети.
“Так, є в мене пару записаних пісень, люди досі їх слухають. Ми збиралися на саморобній звукозаписуючій студії і придумували ці “хіти”. За основу брали народні пісні, або мелодії, які десь раніше чули. Робили свої версії, додаючи або свої слова, або обробляючи мелодію. Так з’явилось багато народних “хітів” у моєму виконанні“, – розповів Іван Іванович.
З плином часу хіти, записані на касету, перейшли в електронний варіант, і тепер звучать на багатьох заходах по всій Бессарабії.
“Музика мені приносить задоволення, граючи, я відпочиваю душею. Так, є ще в нас у селі заходи, які не обходяться без живої музики, і це дуже добре. Адже ніщо не може замінити живий звук“, – додав Іван Заїм.
На відео Іван грає разом зі своєю мамою Марію Ефімівною Заїм, якій вже 84 роки
Інтернет-видання Бессарабії
