Претензії до роботи комунальних служб – звичайне явище у будь-якому місті. З усіма, як кажуть, такими, що випливають: гнівними дзвінками абонентів їхньому керівництву, зверненнями до місцевих ЗМІ, продиктованим бажанням оприлюднити той чи інший епізод і тим самим закликати до відповіді «недбайливих» комунальників тощо. Однак, як показує практика, у багатьох випадках конфліктних ситуацій можна уникнути, якби абоненти добре знали не лише свої права, а й обов’язки. Ця теза повністю підтверджується на прикладі випадку, що нещодавно мав місце, в Рені, про який нижче. Здається, він є показовим і для інших міст.
Автору цих рядків зателефонувала пенсіонерка Надія Окишор та поскаржилася на місцевий «Водоканал».
«Я живу за адресою провулок Дністровський, 47. Труба, яка йде від центральної магістралі до мене на подвір’я, тобто гілка на колонку, дала текти. Це трапилося десь місяці півтора тому: на вулиці по ходу цієї труби, за воротами, утворилася мокра пляма. Я не могла зрозуміти, що таке. Потім дивлюся, пляма стає дедалі більше. Зателефонувала до «Водоканалу» і сказала: «Приїжджайте і подивіться, що там трапилося». Вони сказали: «Добре, приїдемо». Але приїхали лише за три з половиною тижні. Приїхав якийсь хлопець. Подивився, а вода вже сочилася, та й каже: «Це ваша труба, ваші проблеми». Розвернувся, нічого не пояснив та поїхав», – емоційно розповіла жінка.
Після візиту працівника комунального підприємства Надія Окишор повторно зателефонувала у «Водоканал». Трубку підняла жінка, яка, за її словами, їй нахамила і сказала, що «до вас приїжджали, все пояснили». І додала: «Ми даємо вам три дні, щоб ви самі розкопали, знайшли причину течі, самі усунули і нам повідомили. Інакше через 3 дні ми з комісією приїжджаємо до вас, складаємо акт, і ви платитимете штраф 8 тисяч».
«Мені 69 років, живу сама, ні дітей, нікого! Запитую її: «За що платити такі гроші? У мене пенсія дві з половиною тисячі». Але вона поклала слухавку. У мене підскочив тиск, почало всю трясти… Я, перебуваючи в шоковому стані, сльозах, зателефонувала меру Ігорю Плєхову. Він мене уважно вислухав, заспокоїв і сказав, що все буде гаразд і ні за що платити не треба. Вже хвилин за 15 направив до мене майстрів, вони розкопали, знайшли текти в трубі і все заклали. Я хочу сказати велике спасибі йому за те, що він відгукнувся на мою проблему і одразу ж допоміг. А «Водоканалу» ганьба за те, як вони поводяться з людьми! Я плачу за воду справно, у мене жодної копійки боргу немає і ось зіткнулася з таким зверненням з боку його співробітників», – емоційно, ледь не плачучи, завершила свою розповідь наша співрозмовниця.
Журналіст інтернет-видання «Махала» вирішив розібратися в цій ситуації та звернувся за коментарями до директора КП «Водоканал» Ренійської міськради Валерія Онищенка.
«Коли був дзвінок від абонентки з провулку Дністровський, я відправив на вказану адресу нашого працівника. З’ясувалося, що її труба протікає абонентська. І їй було сказано: розкопати та усунути текти. Ми відключили воду і там проводили роботи. Хочу звернути увагу: наші труби – це магістральні, які йдуть уздовж вулиці, вони перебувають на балансі «Водоканалу», і ми їх обслуговуємо», – сказав він.
Ось тут і з’ясувалося, що комунальне підприємство та абоненти мають, виявляється, свої зони відповідальності, про що, напевно, не знала жінка-пенсіонерка і, підозрюємо, не знають і багато інших абонентів.
«Все ж відгалуження від магістрального водопроводу, починаючи з вулиці, це зона відповідальності абонента. Коли людина просить підключитися до водопроводу, він пише заяву, складається акт розмежування, в якому зазначається, де зона відповідальності нашого підприємства, а де зона відповідальності абонента, які розмежовуються на місці підключення до нашого магістрального водопроводу. До зони відповідальності абонента відносяться також колодязь, водомір, крани та все інше – це він купує власним коштом. Він їх обслуговує, повинен утримувати належним чином і своєчасно змінювати. Аналогічно ми несемо відповідальність за обслуговування та утримання у належному вигляді магістральних труб», – продовжив Валерій Онищенко.
За словами керівника комунального підприємства, він був присутній під час розмови телефоном Надії Окишор із співробітницею «Водоканалу» і запевнив, що ніхто їй не грубив, хоча пенсіонерка підвищувала голос.
«Підключившись до розмови, я їй пояснив усе те, про що розповів вам вище щодо зони відповідальності «Водоканалу» та зони відповідальності абонента, щоб вона відкрила договір із нашим підприємством, прочитала техумови – там все прописано. Вона у відповідь: «Нехай тоді тектиме». Тоді я їй сказав: «Ми, згідно з правилами, маємо створити комісію, порахуємо втрати води, яка витекла з вашої вини не через прилад обліку і виставимо вам рахунок. Тому що збитки зазнають міста. Усуньте, будь ласка, щоб ми не робили цього», – сказав Онищенко.
Директор «Водоканалу» наголосив: на підприємстві залишилися один слюсар та один майстер, які обслуговують 11 насосних станцій та усі магістралі у місті. Абонентські ж магістралі підприємство не обслуговує і, відповідно, він, як директор КП, не може їх відправляти робити якусь роботу біля будинку у абонента, оскільки це не входить до їхніх обов’язків. «Якщо сам абонент у приватному порядку домовиться з працівником «Водоканалу» і він у вільний від роботи час, у суботу та неділю піде та усуне текти чи якусь іншу несправність – це інша справа», – пояснив Валерія Онищенко.
На даний момент, зазначив він, ситуація в абонентки по провулку Дністровському вирішилася.
Вона справді зателефонувала меру Ігорю Плєхову, який у приватному порядку направив людей, вони у неї розкопали трубу та усунули аварію. Однак навіть вихід цього матеріалу не гарантує, що в майбутньому не виникне подібних ситуацій щодо незнання жителями того, де закінчується зона відповідальності «Водоканалу» та починається їх, абонентська. Тим більше, що, як з’ясувалося, такі проблеми не вирішуються в телефонному режимі.
«Так як зробила ця абонентка – зателефонувала та розповіла про проблему по телефону – так не робиться. За правилами, вона мала підійти до «Водоканалу» і як мінімум написати заяву, яка потім реєструється. Відповідно, звернення абонентки, яке було в усній формі, у нас ніде не зареєстроване. Всі дзвінки телефоном – це не звернення. Хіба якась екстрена ситуація, тоді ми можемо виїхати по дзвінку і подивитися. Але зафіксувати її як аварію ми не можемо, бо з цієї адреси немає письмової заяви. На всі листи, заяви ми зобов’язані відреагувати, дати офіційну відповідь. Телефонні ж звернення можуть бути, наприклад, чиїмось пустощами. І такі випадки вже були, коли нам дзвонили, що ось тут тече, там прорвало: ми приїжджаємо, а насправді нічого немає», – сказав на завершення Валерій Онищенко.
Інтернет-видання Бессарабії
