Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо Іванова Володимира Вікторовича, який загинув від рук російських окупантів у червні 2023 року.
Володимир народився 1 березня 1974 року в Ізмаїлі. Після закінчення школи відслужив строкову службу у Національній гвардії України у Львові. Повернувшись додому, працював в магазинах будівельних матеріалів, а також на будівництві, був майстром-покрівельником.
Поза роботою захоплювався снайперською стрільбою та страйкболом.
На фронт Володимир пішов на самому початку повномасштабного вторгнення – 2 березня, після свого дня народження. Всі дивувалися його стійкості, бо Володимир ніколи не кидав побратимів, виносив поранених з поля боя.
Він був звичайним солдатом, підвищення його ніколи не цікавило. Проте завжди відзначався як «старший» для оточуючих – старший за віком, за досвідом, за ставленням до товаришів. Для побратимів Володимир був як батько.
Володимир брав участь у визволенні Херсону. Тут він втратив багато друзів. Потім була Мар’їнка. А після неї Володимир вже не казав родині, де знаходиться, бо було заборонено.
За час служби побачити родину Володимир приїздив лише один раз – наприкінці березня 2023 року. Дома провів десять днів.
3 червня, виконуючи свій військовий обов’язок, в районі населеного пункту Сторожове Донецької області, воїн загинув. У вічній скорботі залишились батьки, дружина та двоє синів.
22 червня в Ізмаїлі відбулося прощання з морпіхом. Його поховали на Алеї слави на лощинівському кладовищі.
Інтернет-видання Бессарабії
