На минулій тридцять сьомій сесії депутати Криничненської сільської ради затвердили “Стратегію розвитку Криничненської сільської територіальної громади до 2027 року”. Про це повідомив голова громади Степан Веліков.
Він зазначив, що напрацювання стратегії розпочалося за рік до повномасштабного вторгнення – ще у 2021 році. Участь у його розробці брали ректор Ізмаїльського державного гуманітарного університету Ярослав Кічук, директор центра регіонального розвитку доцент В’ячеслав Тодоров та експерт з питань планування плану території та регіонального розвитку професор Юрій Мельник.
Розробка та запровадження стратегії має допомогти громаді максимально використовувати свої переваги і потенціал для забезпечення мешканців громади комфортними і безпечними умовами проживання, якісними соціальними та адміністративними послугами, високим рівнем освіти, цікавим дозвіллям, розвитком економіки, та сприятиме залученню інвесторів у розвиток регіону.
Стратегія має на меті розв’язання основних проблем, які наразі турбують громаду та заважають її розвитку. Основних стратегічних пріоритети виділено чотири:
Сталий соціально-гуманітарний розвиток задля формування спроможної громади.
Екологічно сприятливе середовище для збереження якості життя населення.
Ефективний економічний та туристично-рекреаційний простір.
SMART-спеціалізація громади – ефективний шлях до збільшення надходжень до місцевого бюджету.
Так, для соціально-гуманітарного розвитку громада планує вирішити наступні проблеми:
підвищення якості надання освітніх послуг мешканцям громади;
інклюзивність освіти для всієї учнівської молоді населених пунктів громади;
регулярне підвищення кваліфікації працівників освіти;
інфраструктурне облаштування шкільних кабінетів;
перспектива створення профільного або професійного ліцею;
просування освітніх послуг Криничненської громади на субрегіональному рівні;
формування умов для гармонійного розвитку людей усіх вікових категорій;
надання своєчасних та якісних медичних послуг;
облаштування пунктів первинної медичної допомоги в селах Коса та Новоозерне;
покращення кадрового потенціалу закладів охорони здоров’я громади з перспективою створення багатопрофільної лікарні;
формування системи надання культурних послуг у селах Коса та Новоозерне;
розвиток спортивної інфраструктури громади;
проведення спартакіади громади та участь збірних команд в обласних змаганнях;
популяризація здорового образу життя тощо.
Для створення екологічно сприятливого середовища планується вирішити проблеми із:
нераціональним використанням територій;
застосуванням підприємствами великої кількості хімічних засобів захисту рослин;
вирішити проблему утилізації твердих побутових та промислових відходів;
приділяти більше уваги стану водних об’єктів, які знаходяться на території громади (річка Карасулак) або безпосередньо на кордонах (озеро Ялпуг).
Зменшення негативного впливу цих чинників на життєдіяльність людей вплине на перспективу формування стійкого туристично-рекреаційного комплексу громади. Туризм та рекреація, на думку авторів стратегії, самі по собі є чинником зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище.
Наступним стратегічним пріоритетом є SMART-спеціалізація громади, що дозволить збільшити надходження до місцевого бюджету.
На думку розробників стратегії, SMART-спеціалізація територіальних громад є обов’язковим елементом у розвитку. Для її реалізації планується:
підтримка та популяризація новітніх технологій виробництва сільськогосподарської продукції;
інноваційні рішення у сфері фуд-індустрії, переробки та консервування фруктів і овочів;
розширення видів спеціалізації в агросекторі за рахунок нішевих культур,зокрема, вирощування нішевих олійних та ефіро-олійних культур (льон, гірчиця, лаванда, шипшина, шавлія тощо);
налагодження ефективної співпраці між суб’єктами підприємництва і науковцями з питань впровадження у виробництво нових та удосконалених технологічних рішень;
підвищення конкурентоспроможності харчових продуктів: розвиток системи продуктів з географічними найменуваннями;
розширення кластерної мережі та напрямків діяльності агропродовольчих кластерів;
сприяння реалізації кластерних ініціатив у сфері виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, тощо.
І останнім напрямком є розвиток економічного та туристично-рекреаційного простору.
Основні напрями реалізації плану заходів щодо розвитку громади у цьомунапрямку:
розвиток працеємних галузей сільського господарства;
зміна культур відповідно до змін природно-кліматичних умов життєдіяльності населення (розвиток нішових культур);
створення переробної бази місцевих продуктів;
розвиток крафтового виробництва місцевих продуктів;
створення маркетингових стратегій просування місцевих продуктів на ринок;
формування й облаштування засобів гостинності;
створення нових туристичних атракцій, які можуть бути поєднані в комплексний туристичний продукт.
Інтернет-видання Бессарабії
