Кожна людина може бути корисною там, де перебуває. Особливо важлива наша залученість зараз, у час війни, адже ми мусимо мобілізувати всі наші сили задля наближення перемоги.
Сьогодні інтернет-видання “Махала” розповість про чоловіків, які в Болграді займаються плетінням маскувальних сіток для військових. Вони є членами Громадської організації інвалідів “Вікторія” і через стан здоровʼя не можуть захищати країну зі зброєю. Але роблять це в інший спосіб уже понад 19 місяців.
Все почалося 28 лютого 2022 року. Голова ГО “Вікторія” Тетяна Бажалюк зібрала членів ради організації та запропонувала плести маскувальні сітки, адже на початку повномасштабного вторгнення попит на них був дуже великий. Волонтерка з Болграда Оксана Кілафли допомогла з приміщенням, але на початку робота ще не була організована досконало. Через деякий час члени ГО розділилися на декілька бригад, розподілили між собою час та стали “працювати” позмінно. Таким чином процес плетіння маскувальних сіток у Болграді став майже безперервним, а люди з інвалідністю стали волонтерами.
До третьої бригади увійшли декілька жінок та чоловіки: В’ячеслав Чеботарь, Леонід Драганов, Валерій Куліогло та Іван Вітковський. Інколи ще приходять працювати Володимир Кунєв та Сергій Волков. Начальником бригади обрали Вʼячеслава Чеботаря.
Щочетверга з 09:00 до 13:00 бригада Вʼячеслава Чеботаря приходить в Будинок культури, де кожен робить свою справу. Є ті, хто лише нарізає тканину. Є ті, хто лише маскує сітки. Є універсальні люди, які роблять обидві роботи. Хто чим займатиметься, залежить від самопочуття та стану здоровʼя, а також від того, що у кого виходить краще. У них немає розподілу роботи – на жіночу та чоловічу. Все залежить від вміння. І якщо хтось вважає, що плести сітки – суто жіноча робота, то варто прийти в міський Будинок культури і подивитися, як це роблять чоловіки.
“Ми всі маємо проблеми зі здоровʼя і нам всім може бути важко. Але чи то зима, чи то літо, чи мороз або ожеледиця, чи нестерпна спека – нам немає різниці. Щочетверга ми приходимо в Будинок культури, аби плести маскувальні сітки, які потім зберігають життя та техніку наших військових”, – ділиться Вʼячеслав.
Перший майстер-клас з виготовлення маскувальних сіток для членів громадської організації “Вікторія” продемонструвала волонтерка Ганна Басиста. Потім ці ж знання стали передаватися від людини до людини.
На початку роботи матеріал для плетіння сіток брали звідусіль.
“Мешканці Болградщини приносили свої старі речі, постільну білизну, потім ми їх фарбували та підготовлювали до того, щоб їх можна було використати як маскувальний матеріал. Зараз же робота вже більш налагоджена, зазвичай тканину нам дають якісь швейні фабрики або ж військові самостійно її знаходять та привозять рулонами”, – розповідає Тетяна Бажалюк.
Мотивація плести сітки – проста. “Ми робимо це безплатно, на ентузіазмі та лише з патріотичних міркувань”, – каже начальник бригади та додає: “Можливо наш труд – це капля в морі, але все ж таки ми намагаємось допомогти так, як можемо”.
У своїй більшості болградські волонтери виготовляють сітки для військовослужбовців 88 окремого батальйону морської піхоти, адже їхньою домашньою адресою є Болград. Але бувало й таке, що надходили замовлення від інших військових частин з будь-яких куточків країни, і всі вони також були виконані.
“Багато наших сіток прикриває позиції болградських морпіхів та батальйону територіальної оборони. Якщо в нас вистачає часу на виконання замовлень військових й з інших частин, то ми і їх обовʼязково робимо. Останню сітку сплели для прикордонників Ізмаїльського загону” – запевнила Тетяна Бажалюк.
Результат роботи тішить кожного члена громадської організації, хто зараз волонтерить. Скільки саме сіток вони сплели ніхто не знає, адже ніякого підрахунку члени ГО “Вікторія” не ведуть. Але як зазначила голова Громадської організації, загальна довжина готових маскувальних сіток вже точно більша за 5 тисяч квадратних метрів.
“Коли військові забирають готові сітки, вони завжди вдячні. Вони кажуть, що результат нашої роботи рятує багато життів. Цей факт нас тішить” – поділився Валерій Куліогло.
Припиняти робити свою справу ніхто не планує.
“Поки триває війна – ми не зупинимось. Ми перестанемо плести маскувальні сітки лише в той момент, коли військові дадуть нам команду “відбій”. А до тих пір будемо робити свою справу…” – зазначив Вʼячеслав Чеботарь.