Сьогодні на одному з каштанів, що ростуть на території ізмаїльського морвокзалу, можна спостерігати природну аномалію – на тлі «поржавілого» та висохлого листя «засвітилося» кілька білих «свічок» на зелених «свічниках». Плоди та квіти тепер співіснують на одному дереві.
Причиною незвичайного явища стала хвороба рослини, про що нескладно здогадатися за її зовнішнім виглядом. Осіннє цвітіння є ознакою того, що дерево ослаблене і жити йому залишилося недовго, – пояснюють експерти. Це так зване його «останнє весілля», заключні акорди його життєвої мелодії.
«Грубо кажучи, тут діє такий принцип: якщо мені все одно скоро доведеться помирати, то я, принаймні, хоча б докладу зусиль до того, щоб зробити до того якнайбільше потомства», – пояснює осіннє цвітіння каштанів фахівець з Баварського інституту виноградарства та садівництва Філіп Шенфельд.
Літня спека та посуха виснажили і послабили вологолюбну рослину, яка довгий час прикрашала ізмаїльский морвокзал. В неї не залишилося сил на боротьбу з небезпечним шкідником –мінуючою міллю, яка становить загрозу для білобарвних кінських каштанів. Це її гусениці «спалили» листя каштана. На головній фотографії видно, що хворобою, на жаль, заразився і родич, що стоїть поруч.
На думку біологів, повторне цвітіння саме по собі також небезпечне для дерев, адже їм в цей час доводиться витрачати свої «заготівлі» на зиму – корисні речовини, внаслідок чого в холод вони входять спустошеними.
Загибель білих каштанів в Ізмаїлі, на превеликий жаль, стала частим явищем. Так один за одним ці дерева покидають улюблену городянами каштанову алею на проспекті Миру, про що ми писали раніше.
Тим часом на тому ж проспекті Миру, у Клушинському сквері, благополучно ростуть родичі білих кінських каштанів – каштани м’ясо-червоні. Їхній сік є токсичним для мініруючої молі, через що її личинки гинуть на ранній стадії. Можливо, варто врахувати цей факт під час посадки нових саджанців на каштановій алеї. Червоні «свічки» теж по-своєму чарівні, а головне – життєстійкіші і можуть дати відсіч ворогові.