Нещодавно ренійці проводили в останній шлях свого земляка 37-річного Валентина Ляпчу, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання поблизу села П’ятихатки Василівського району Запорізької області. І ось Ренійську громаду сколихнула ще одна трагічна звістка, яка болем озвалася в серці кожного: 9 серпня під містом Красногорівка Покровського району Донецької області загинув житель Рені Роман Гаврилюк. На початку вересня йому мало б виповнитися 27.
Молодший сержант Роман Гаврилюк був старшим оператором-вогнеметником і загинув у запеклому бою, мужньо виконуючи бойове завдання.
Увечері 12 серпня наш захисник повернувся додому на щиті. Машина з тілом покійного заїхала до міста приблизно о 21:00. Жителі Рені дізналися про час приїзду із соцмереж та вийшли зустрічати загиблого Героя.
Наступного дня о 9:00 живим коридором з вул. Дунайській, 15 (міський морг) ренійці супроводжували його до виїзду з міста на вул. 28 червня. О 13:00 розпочалася церемонія прощання з рідного дому нашого Героя у селі Орлівка, уродженцем якого він був. Востаннє попрощатися з Героєм і віддати йому шану прийшли родичі, численні друзі, знайомі, побратими, представники влади та просто небайдужі жителі Ренійської громади.
«Роман народився в Орлівці і до 9 класу ходив до нашої школи. Пізніше його мати переїхала на постійне місце проживання в Рені, і Роман доучувався вже у міській школі. Має ще молодшого брата. Мама була на заробітках, але на прощання із сином встигла приїхати. В Орлівці живе його батько. Роман хоч і мешкав у місті, але зв’язку з рідним селом не втрачав, приїжджав. Він і одружився з нашою місцевою дівчиною, весілля справляли десь рік тому, вона якраз чекає на дитину», – розповів журналісту інтернет-видання «Махала» сільський староста Михайло Киронаки.
А ось якими спогадами про загиблого Героя поділилася директорка Орлівської школи Олена Калуян:
«Я була вчителькою Романа у початковій школі, викладала українську мову. Він був живим хлопчиськом, рухливим, шебутним. Йому було притаманне почуття справедливості, мав багато друзів. Активний, товариський, брав участь у шкільних спортивних змаганнях, позакласних заходах. Він запам’ятався мені по школі таким світлим, чуйним, добродушним хлопчиком. Він був допитливим і дуже здібним, у початкових класах мав гарну успішність. У нашій школі він відучився вісім класів і потім за сімейними обставинами переїхав до Рені та після 9 класу навчався в Ізмаїльському військово-морському ліцеї. Після навчання влаштувався, здається, торговим агентом і приїжджав до села, тут у нього мешкає батько, є родичі, друзі».
Олена Калуян зазначила, що Роман заходив до школи, вони спілкувалися, вона питала, як у нього справи. Він завжди відповідав, що все гаразд, працює. «Але я розуміла, що йому доводиться нелегко, тому що всього в житті домагався самостійно, не мав на кого особливо сподіватися. І від того, що його так загартувало життя, він був упевнений у собі. Коли почалася війна, Роман пішов добровольцем на фронт», – додала директорка.
Роман після переїзду на постійне місце проживання в Рені у 9 клас пішов до міської школи №4.
«Гаврилюк Роман навчався у нашому закладі лише один рік. Багато це чи мало? Звичайно, це замало для того, щоб пізнати людину. Але цього досить, щоб зрозуміти, що це людина, чи можна, як кажуть, піти з нею у розвідку. Наш Рома був саме таким – добрим, справедливим, вихованим, тобто людиною, якій ти довіришся з першої хвилини знайомства. Роман приїхав з Орлівки і дуже соромився свого акценту. Але це не завадило йому стати справжнім другом кожному з класу. Хто зможе зберегти твої таємниці? Гаврилюк Роман. Хто допоможе тобі, навіть якщо ти про це і не проситимеш? Гаврилюк Роман. Хто віддасть тобі останню сорочку? Гаврилюк Роман», – згадує директорка школи Валентина Куванжи.
За її словами, після закінчення 9 класу Роман не забував навідувати однокласників. «А які були зустрічі тоді! – підкреслює директорка. – Обов’язково розпитає про твоє здоров’я, проблеми. І якщо зможе – допоможе. В цьому весь наш Рома. Кажуть, що герої не вмирають. Згодна з цим! Пам’ять про справжню людину з великої літери, справжнього сина, брата, учня, друга, справжнього патріота, героя України житиме в наших серцях».
Інтернет-видання «Махала» висловлює щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя.
Інтернет-видання Бессарабії
