Сьогодні, 7 липня, християни східного обряду відзначають Різдво Іоанна Хрестителя (Іоанна Предтечі), яке в народі відоме як свято Івана Купала.
Різдво Іоанна Хрестителя збігається з язичницьким святом літнього сонцестояння – Івана Купала.
Наші предки вірили, що цього дня вода може перетворюватися на вино, тварини і рослини розмовляють людськими голосами. Обряди і звичаї є дуже різноманітними, але всюди обов’язковим атрибутом свята є розпалювання вогнища, а згодом перестрибування через нього.
За повір’ям, зібрані цієї ночі трави мають неймовірну цілющу силу. Одна з розваг, яку влаштовували в купальську ніч, – пошук чарівного цвіту папороті. За легендою, папороть цвіте лише одну коротку мить найкоротшої в році ночі саме на Івана Купала. Здобути цю квітку важко, оскільки її береже від людей нечиста сила. Той, хто має цвіт папороті, начебто отримає дар прозріння майбутнього і здатність розуміти мову звірів і птахів, дізнаватися про долю людей, зцілювати хворих, може знаходити заховані в землю скарби.
Для дівчат найцікавішим звичаєм на Купала є пускання вінків з квітів на воду. За повір’ям, який хлопець зловить вінок – той і буде її нареченим. Традиції купальської ночі в Бессарабії збереглись й донині.
Житель села Кубей, відомий етнограф та адміністратор групи “Бессарабія. Буджак” Олександр Полібза поділився з підписниками прикметами, які діють в Бессарабії на Івана Купала.
“Напередодні Івана Купала, або по нашому Янювден, папороті, вінків, багать і білих сорочок у бессарабських традиціях немає. Це свято є початком сезону збирання зернових. Сьогодні ввечері дівчата зривали кілька квіток генгера (будяки), кожному з них даючи ім’я потенційного нареченого, підстригали крайні пелюстки і ставили на ніч під дах або встромляли в землю і поливали…А на ранок дивилися, який з них знову пустив пелюстки – проросла квітка вказувала на нареченого”, – написав Олександр Полібза.
Публікацію стали коментувати жителі різних сіл та міст Бессарабії та розповідати, як цей день проходить в них.
“Є місце і вінкам на Янюв ден. Одягали маленьку дівчинку в білу довгу сорочку (ризу по нашому), водили навколо неї хоровод і вінки опускали у воду, загадуючи нареченого. Про це мені розповідали багато жінок нашого села, давно це було правда”, – написала Лілія Рожок з смт Суворове.
У гагаузів цей день називали Драгайка, а в молдавському місті Твардиця – Енюв ден.
Але не всім це свято до душі. Дехто навіть написав, що треба стерегтися цього свята.
Різдво Іоана Предтечі присвячене дню народження Івана Хрестителя, який є одним з найвідоміших та важливих святих в християнстві. Народився він за 6 місяців до Ісуса Христа. Відомо, що якось з’явився перед літньою парою архангел Гавриїл і передрік, що народиться у них пророк та праведник. Багато років Іоан прожив у пустелі, а в віці 30 років почав проповідувати.
Як тільки він побачив Ісуса Христа, то відразу зрозумів, що перед ним Син Божий. Пізніше саме він хрестив Спасителя в річці Йордан. За це він і отримав прізвисько Хреститель. Помер мученицькою смертю. Його стратили за наказом царської дочки.
Минулого року інтернет – видання “Махала” спілкувалося з православним священиком щодо язичницьких традицій, які проникають у сучасні християнські свята.
Про зв’язок двох свят відповів благочинний храмів Болградського округу, протоієрей Стефан Турлак
“Християнська складова свята Івана Купала лише в її назві та даті. Іонн Хреститель занурював людей у воду, щоб хрестити їх, саме тому на нього почали говорили Іван Купала. Все інше не має ніякого відношення до дня народження Іоанна Хрестителя. Я більше скажу, що “свято” Івана Купала християнину категорично не потрібно святкувати. Все, що відбувається в ніч з 6 на 7 липня, всі ці обряди та традиції – язичництво, яке не приведе до доброї справи”, – розповів отець Стефан.
Подивитися інтерв’ю про те, як язичницькі традиції проникають у сучасні християнські свята та чи існує в цьому якась небезпека (на думку церкви), чи це просто данина моді – можна на нашому YouTube каналі.
Фото Олександра Полібзи
Інтернет-видання Бессарабії
