Аккерманська фортеця знову під загрозою знищення через тендер на реставрацію, який виграла компанія, де немає професійних реставраторів.
Про це повідомив ректор Одеського педагогічного університету ім. Ушинського, доктор історичних наук Андрій Красножон. Він багато років присвятив дослідженню Аккерманської фортеці і випустив десятки наукових праць і книг про неї.
Його дуже занепокоїв тендер, який оголосило управління Одеської обласної ради з майнових відносин, яке виступало в якості замовника робіт.
Передбачалося виконати до кінця березня 2025 року капітальний ремонт і реставрацію частини фортеці. Але справа в тому, що в компанії, яка виграла тендер, немає досвідчених реставраторів.
Обласна рада навіть встигла оголосити переможця – ТОВ «БПК Архітектор» – і 30 травня заявила про намір укласти договір. Але вже 6 червня було прийнято рішення відхилити тендерну пропозицію. Підставою для відмови стало те, що учасник-переможець не надав документи шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель.
Не виключаємо, що на це рішення вплинув і великий резонанс в суспільстві, бо Аккерманська фортеця, як пише вчений, «належить історії та культурі як мінімум Румунії, Молдови та Туреччини, а не лише України».
Андрій Красножон так прокоментував цю ситуацію:
«Група дилетантів із 6 осіб (ТОВ «БПК Архітектор»), несподівано виграла тендер на освоєння 22 млн державних гривень, за рахунок яких збирається знести частину комплексу в’їзних воріт Кілійської вежі, яку збудував 600 років тому молдавський господар Стефан Великий. В серпні 1484 р. під склепінням саме цієї брами урочисто в’їхав у фортецю султан Османської імперії, Баязид Велі, чим розпочатий 328-річний період турецького володарювання в Аккермані.
Через виставлені на прозоро документи, можна бачити, що ці гастролери не мають жодного уявлення ані про реставрацію, ані про Аккерманську фортецю. Взагалі. Єдиним дипломованим реставратором у цій групі осіб є дехто Малишев, який отримав відповідний диплом аж минулого року. Він має нуль досвіду роботи як у справі реставрації подібних об’єктів, а також нуль обізнаності з самим пам’ятником національного значення, яким є фортеця. Наприклад, у техзавданні присутній пункт про «відтворення мурування монастирських стін»… Ані монастиря, ані його стін на території фортеці не існує в природі. Окрім того, означена група товаришів збирається загнати на пам’ятник археології національного значення екскаватори та самоскиди для того, щоб бадьоро виносити весь культурний шар віком дві з половиною тисячі років – і все це навіть без залучення археологів з Інституту археології Академії наук та без попередніх охоронних розкопок, як того вимагає Закон…
Підсумок. Навіть спроба реалізувати цю авантюру на пам’ятнику, який знаходиться під прискіпливою увагою міжнародної наукової спільноти та дипломатів, призведе до міжнародного скандалу, до публічної ганьби України в галузі охорони національної культурної, історичної та археологічної спадщини. І це в той самий час, як міністри культури України Олександр Ткаченко та Румунії нещодавно переймалися долею чотирьох будівельних плит 15 століття з Акерманської фортеці, які потерпають в Херсонських музеях від загрози російських обстрілів…
Що робити?
Перше: скасувати погодження, надане Мінкультом України у 2018 р. на проведення цього явно злочинного проекту.
Друге: розробити новий, адекватний проект протиаварійних робіт з урахування інтересів пам’ятника (передусім ремонт веж № 20 та № 2, які знаходяться під загрозою руйнації).
Третє: міжнародна наукова громадськість, всі мої колеги по дослідженнях цієї фортеці з багатьох країн світу, мають повідомити міністерства культури своїх країн про запланований кричущий акт вандалізму в Аккермані, бо значення цієї фортеці НАДнаціональне – вона належить історії та культурі як мінімум Румунії, Молдови та Туреччини, а не лише України.
Четверте: співробітники фортеці, жителі Аккермана, активісти мають пильнувати та повідомляти відповідні органи влади як тільки на території фортеці з’явиться важка будівельна техніка… Ну а я сам з представниками однієї з комісій Мінкульту України прогулюватимуся по фортеці вже цієї найближчої суботи. Сподіваюся, квиткова каса не буде зачинена».
Фото Андрія Красножон і з мережі Інтернет.
Інтернет-видання Бессарабії
