В Городньому на третій день святкування Великодня провели старовинний болгарський обряд “На прът”. Цьогоріч він зібрав близько 70 учасниць та мав особливе значення.
Цей унікальний обряд відтворили в селі Городнє у 2005 році за ініціативою місцевої жительки, культурної діячки Анни Константинової.
У XVIII столітті в це село приїхали переселенці з трьох районів Болгарії, за змістом пісень обряду ймовірно походження він має саме звідти. Але зараз згадувань про нього на тій території немає.
“Раніше старожили показували “На прът” окремими групами, але що саме він означав – не всі місцеві жителі знали. Оскільки носії обряду в нас були, виникла ідея його з ними відродити. Тоді порадившись з сільським головою Миколою Богоєвим розпочалася плідна спільна робота над вивченням елементів обряду”, – розповідає Анна Константинова.
“На прът” прославляє найголовніше свято у церковному календарі та проводиться у Великодні дні. Дівчата та жінки, одягнені в автентичне вбрання, збираються на “На прът” – незвичне ведення хороводів. В перекладі з болгарської мови “прът” – це палиця. Саме імітуючи її, учасниці об`єднуються в хоровод. З кожної вулиці утворюється своя група, яка рухається у бік центру населеного пункту, а на перехрестях учасниці, що зустрічаються, утворюють загальне коло та танцюють спільний танець. Дійство супроводжується співом великодніх пісень, якими прославляють Христа та вітають місцевих жителів з Великоднем. Ті пригощають учасниць обряду вином та паскою. Згодом в центрі села утворюється великий хоровод.
З відтворення цього обряду розпочалася історія Городненської етнографічної групи “Седеф”. Спільна робота над вивченням обряду, пошуком пісень, обговоренням об’єднала місцевих культурних діячок, які популяризують болгарську культуру та зберігають спадщину.
Жінки провели велику роботу зі збору інформації, залучали інших учасниць до вивчення пісень, проводили майстер-класи та врешті-решт зуміли відтворити унікальний обряд, єдиний у своєму роді в Бессарабії та навіть в Болгарії.
Аби об’єднати велику кількість учасниць, етнографічна група “Седєф” заздалегідь записала аудіопісні, що мали звучати в обряді.
“Кожна група співала свої пісні. В селі з різних сторін чулися різні голоси, це дуже гарно звучить та виходить неначе пісенне та танцювальне змагання”, – пояснює Анна Константинова.
“На прът” цього року охопив окрім групи “Седєф” й інші колективи. До виконання обряду приєдналися Городненський філіал Болградської музичної школи (керівники Марія Буюкли, Марія Панайотова, Євгенія Шлопак), вокальна група “Чийшийка” (керівник Олена Бурукова) та вокальна група Городненського ліцею (керівник Марія Попазова).
Збирання унікального фольклору продовжується, репертуар обряду має розширитися. “Маємо на меті залучити ще більшу кількість учасниць, щоб як раніше “На прът” зібрав всіх мешканок у велике хоро. На його проведення всі чекають, а ми пишаємося, що змогли зберегти надбання”, – каже Анна Михайлівна.
Наразі триває підготовка документації щодо походження та відтворення “На прът”, аби направити їх на розгляд комісії з питань нематеріальної культурної спадщини Одеської області. Це означає, що обряд буде захищено Конвенцією ЮНЕСКО.
Тетяна Манолова
Фото: Майя Константинова
Читайте також:
▪️ 55 років зберігає культуру: Городненський народний ансамбль пісні та танцю «Ізвор» відзначив ювілей (фото)
▪️ На Благовіщення в селі Голиця відтворили старовинний обряд
▪️ «Годі сидіти, нумо танцювати»: співак Василь Дончев з Городненської громади презентував пісню про рідне село (Відео)