Про те, що старі батарейки завдають шкоду здоров’ю людини та навколишньому середовищу, знають, на жаль, не всі. Попри те, що батарейка відноситься до шкідливих відходів, її часто викидають у відро для сміття, звідти вони потрапляють у ґрунт, воду, де і починається їх шкідливий вплив на все живе.
Наше видання у своїй роботі часто використовує батарейки, їх назбиралося кілька десятків. Ми вирішили провести соціальний експеримент і дізнатися, де в Болграді їх можна залишити без шкоди для екології. Ось що в нас вийшло.
Одна викинута пальчикова батарейка забруднює близько 20 кв.м. землі. У лісовій зоні це територія проживання двох дерев, двох кротів, одного їжачка і кількох тисяч дощових черв’яків!
А все тому, що батареї містять різні важкі метали, які навіть у невеликих кількостях можуть завдати шкоди здоров’ю людини чи іншій живій істоті. Це цинк, марганець, кадмій, нікель, ртуть та ін. Після викидання батарейки корозують (їхнє металеве покриття руйнується), і важкі метали потрапляють у ґрунт та ґрунтові води. З ґрунтових вод ці метали можуть потрапити до річок і озер або в артезіанські води, які використовуються для питного водопостачання.
Один з найнебезпечніших металів, ртуть, може потрапити в організм людини як безпосередньо з води, так і при вживанні продуктів, приготованих з отруєних рослин або тварин, оскільки цей метал має властивість накопичуватися в тканинах живих організмів. Зрозуміло, далеко не лише кроти, їжачки та дощові черв’яки в небезпеці, всі тварини п’ють воду з річок, яка раніше була ґрунтовою водою.
Усього одна батарейка може отруїти до 400 літрів ґрунтових вод. Вживаючи воду з таких джерел люди дуже ризикують своїм здоров’ям. Частково ситуацію рятує використання очисних фільтрів, але це не робить воду абсолютно чистою.
Щоб не допустити шкоди екології та здоров’ю, батарейки потрібно залишити у місцях їх збору. Їх часто організовують у великих магазинах, куди приходять люди. Потім підприємство вивозить батарейки на утилізацію. Так зазвичай чинить соціально відповідальний бізнес. Ми обійшли всі великі супермаркети у Болграді, але виявилося, що збирають батарейки лише в одному магазині АТБ. Хоча, до речі, таких місць збору донедавна було кілька.
В АТБ можна знайти коробку, в якій потрібно залишити батарейки. А якщо її не побачили, то співробітники магазину вам допоможуть. Ось і вся ваша місія зі збереження екології та здоров’я. І якщо теоретично припустити, що в місті більша частина населення все ж таки приносить сюди батарейки, то навряд що хтось везе їх сюди спеціально із сіл. Можна тільки здогадуватися, скільки їх викидається в яри та на звалища.
Як розповіли нам в АТБ, коробка наповнюється приблизно за півроку. Далі її вміст вивозять на перероблювання.
Справді, на жаль, не всі знають про необхідність утилізації батарейок. У цьому ми переконалися, поговоривши із кількома випадковими відвідувачами магазину.
Лариса: «Я вперше у житті чую, що батарейки треба утилізувати спеціальним чином. Наступного разу обов’язково принесу їх сюди до магазину».
Наталя: «Я вже не один рік викидала використані батарейки до коробки в магазині АТБ. Раніше ще у магазині «Ватсон» їх приймали, а зараз чомусь ні».
Ірина: «Я дізналася про те, що необхідно якось особливо утилізувати використані батарейки відносно недавно. А до того просто викидала їх у сміття, дуже про це шкодую».
Про те, що до людей потрібно доносити цю важливу інформацію, екоактивісти говорять давно. В Україні навіть створено громадську організацію, яка так і називається «Батарейки здавайтеся». Наразі ГО “Батарейки здавайтеся” є єдиною громадською організацією в Україні, яка налагодила партнерство з двома заводами з перероблювання батарейок у Європі – Німеччині та Польщі.
Хоча ми в інтернеті відшукали і два вітчизняні підприємства, які знаходяться у Полтаві та Львові. Та чи працюють вони зараз, у воєнний час, невідомо.
В Україні екоактивісти разом із владою у багатьох містах встановлюються спеціалізовані контейнери для небезпечних відходів. Їхнім збором займаються комунальні підприємства міста. На жаль, у Болграді про таку ініціативу поки що не йдеться. А даремно. Адже ми живемо на березі прекрасного озера, саме туди зрештою потрапляють усі шкідливі відходи.
Однак, в Болградському районі є позитивні приклади роботи екоактивістів. Один із них підприємець Ігор Коєв, який проживає в п.Тарутине. До повномасштабного вторгнення росії він проводив акцію зі збору батарейок, а потім відправив їх на підприємство з перероблювання.
Так, утилізація батарейок не безкоштовна і потребує великих витрат. За даними ГО «Батарейка здавайся», зараз в Україні їх накопичилося понад 300 тонн. Є 8 видів батарейок, і для перероблювання кожного потрібно своє обладнання та технологія. З цієї причини будувати власний завод у нашій країні поки що нерентабельно; до того ж для його повного завантаження потрібна в рази більша кількість батарейок на рік, ніж зараз збирають українські волонтери.
Але є один вихід – їхнє транспортування до Європи. Подивимося, скільки коштує перероблювання 1 тонни цих відходів за кордоном:
Redux (Німеччина) – 350 євро;
GreenWEEE (Румунія) – 400 євро;
Recupyl (Польща) – 300 євро;
SNAM (Франція) – 350 євро.
Це компанії, що переробляють більшість видів батарейок.
Додавши до цього витрати на збирання та зберігання, а також логістику від пункту збору до складу та зі складу на завод у Європі, отримуємо суму близько 2000 євро за перероблювання 1 тонни використаних батарейок.
Ми сподіваємося, що і в громадах Болградського району знайдуть спосіб розв’язання проблеми збору батарейок. Для цього не потрібно багато грошей. Для початку необхідно просто закупити невеликі контейнери для їх збору та встановити у місцях, куди часто приходять люди, оголосити екологічні акції – наприклад, у навчальних закладах. А потім вивести ці сотні кілограмів шкідливих відходів якомога далі від нашої екологічно чистої місцевості. Все починається з малого – з бажання змін та бажання покращити якість свого життя.
Тетяна Терзі, Генрієтта Домущі
Інтернет-видання Бессарабії
