Що може бути спільного у відомого українського поета та лідера думок Тараса Шевченка з Болградом? Виявляється, пісня! “Реве та стогне Дніпр широкий” часто помилково називають народною, адже всі знають автора слів Тараса Григоровича Шевченка, але мало хто знає, що автором музики є Данило Якович Крижанівський. І створювалася вона у Болграді, на березі Ялпуга.
Про це інтернет-видання “Махала” дізналося завдяки статті кандидата історичних наук Сергія Шевченка.
Данило народився у сім’ї священника Якова Крижановського у грудні (за новим стилем – у січні) 1856 року в Херсонській губернії. Данило навчався у Єлисаветградському духовному училищі. Тут, зазначає дослідник Л. Кауфман, він отримав перші знання в галузі теорії музики та хорового співу. Саме з піснеспівів, які охоплювали комплекс музично-теоретичних дисциплін, юнак показав кращу успішність в Одеській духовній академії, куди вступив 16-річним хлопцем.
Однак стати священником він не захотів, обравши навчання на філолога в університеті Одеси, після закінчення якого у 1882 році був направлений до Болградської чоловічої гімназії, де викладав латинську, потім російську та церковнослов’янську мови. Молодий учитель створив тут учнівський хор.
У вільний час педагог займався улюбленою справою – написанням музики. А ще він захоплювався українським театром, особливо виокремлюючи гру Марка Кропивницького. Данило Якович цінував його не лише як видатного актора та театрального керівника, а й як талановитого співака, який мав яскравий баритон.
Керуючи трупою Старицького, Кропивницький неодноразово гастролював із нею в Одесі. Крижанівський спеціально приїжджав на ці вистави. Тут він і подарував присвячені Кропивницькому пісні “Реве та стогне Дніпр широкий” та “Чи у полі, чи у борі”. Слова до першого твору він узяв із поеми Кобзаря “Причинна”.
Кропивницькому сподобалася пісня на Шевченкові слова. Він її охоче виконував на сцені у колі колег і навіть домігся дозволу на видання, але цензура вимагала, щоб разом із двома вказаними українськими піснями були опубліковані й два російськомовні твори цього автора.
У 1886 році в Одесі побачили світ романси Крижанівського “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Чи у полі, чи у борі” (обидва – з посвятою Кропивницькому) та російською мовою “Я чекаю тебе” та “Спи, солодко спи”.
Перша пісня вийшла у сольному та хоровому варіантах. Як зазначає Л. Кауфман, поліція конфіскувала видання. Цей радянський дослідник зміг виявити лише його обов’язкові екземпляри у Ленінградській бібліотеці.
Подібною була доля і наступних видань “Реве та стогне…”. Але пісня стала настільки популярною, що, за підрахунком дослідника А. Правдюка, цей твір на 1907 рік витримав 15 (!) перевидань.
Данило Якович у 1889 році отримав підвищення по службі, перебравшись на роботу до канцелярії опікуна Одеського навчального округу, до сфери діяльності якого входила і Бессарабія. Але у 37-річному віці педагог помер.
Люди, оспівуючи “Реве та стогне…”, не бачили публікацій пісні, вважаючи її народною. Лише наприкінці 1950-х одеський архівіст Бачинський встановив авторство музики. Пісня стала частиною української культури, душі нашого народу, і вже близько 130 років гідно пропагує творчість Тараса Шевченка.
На жаль, інтернет-виданню “Махала” не вдалося знайти фото Данила Крижанівського. Можливо, історія його не зберегла. Але, незважаючи на всі заборони та цензуру, зберегла пам’ять про цю людину та її внесок в українську культуру.
Інтернет-видання Бессарабії
