У 2019 році уродженець села Лиман Вʼячеслав Богатирчук став до лав захисників і долучився до складу 36-й окремої бригади морської піхоти. У 2026-му, у віці 30 років, загинув. Очільник Лиманської громади Василь Резніченко розповів яким був військовий за життя та чого встиг досягнути.
Вʼячеслав Богатирчук народився 23 січня 1996 року. Виріс у багатодійній родині у селі Лиман, навчався у Лиманській школі, а згодом продовжив навчання у місті Білгород-Дністровський.
У 23 роки Вʼячеслав добровільно став до лав захисників України. У 2019 році розпочав службу у морській піхоті.
Служив командиром відділення у званні молодшого сержанта. Разом з підрозділом пройшов непростий бойовий шлях, брав участь у боях за Маріуполь, на Донецьком, Харківському та Сумському напрямках…
За мужність, незламність і вірність Україні В’ячеслав був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (27 квітня 2022 року), медаллю Міністерства оборони України «За поранення» (23 березня 2023 року), відзнакою «За служіння Україні» (7 січня 2021 року), відзнакою «За вірність морській піхоті» (14 липня 2025 року), а також нагрудним знаком командира 36-ї окремої бригади морської піхоти «Вірний завжди».
У 2020 році, на службі, він зустрів своє кохання – Сніжану Віталіївну. Разом вони створили сім’ю, у якій зростають двоє дітей – восьмирічна Аріна та маленький Давид, якому ще немає й двох років.
Родина Богатирчуків проживала у місті Татарбунари. Вони облаштовували новий дім, будували плани, мріяли про мирне життя, у якому тато буде поруч із дітьми, бачитиме, як дорослішає донечка, як робить свої перші усвідомлені кроки маленький син. Однак не сталося.
2 липня 2026 року, під час виконання бойового завдання в Донецькій області, життя Вʼячеслава обірвалося.
Прощання із Захисником відбудеться 9 липня у місті Татарбунари.
Для жителів села Лиман буде організовано два автобуси до місця прощання. Відправлення – о 08:00 годині від Лиманського Будинку культури.
О 09:00 усі, хто бажає віддати останню шану воїну, можуть прийти до його дому за адресою: місто Татарбунари, вул. Дністровська, 12.
Після відспівування у місцевому храмі морпіха поховають на міському кладовищі в Татарбунарах.
Інтернет-видання Бессарабії
