Щороку у першу неділю липня в Україні відзначають День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Саме морські піхотинці від початку війни стали одними з тих, хто обороняв українське узбережжя, брав участь у найважчих наступальних та оборонних операціях і продовжує виконувати бойові завдання на найгарячіших напрямках фронту і сьогодні.
Це все стосується і захисників з 88-го окремого батальйону морської піхоти 35-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Остроградського. Вони мужньо боронили острів Зміїний, готували відсіч ворожим десантам на чорноморському узбережжі, під нищівним ворожим вогнем форсували водні перешкоди, стійко утримували плацдарм на лівобережжі Дніпра, самовіддано звільняли населені пункти Херсонщини та Донеччини, брали участь у контрнаступах, а нині продовжують гідно виконувати бойові завдання на Донеччині.
До Дня ВМС журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з військовослужбовцем 88-го ОБМП на позивний «Штурвал». Він розповів про факти, якими у підрозділі справді пишаються, особливості батальйону, його традиції та маловідомі історичні моменти.
За весь час існування підрозділу у його історії з’явилися десятки подій та досягнень, про які знають далеко не всі. Почати варто з того, що вирізняє 88-й батальйон серед усіх підрозділів морської піхоти.
Бойовий прапор 88 батальйону є єдиним у морській піхоті Військово-Морських Сил України, на якому немає символіки морської піхоти. Натомість на ньому містяться емблеми та назва десантно-штурмових військ.
«Наш Бойовий прапор ми отримали, коли були у складі ДШВ. Тому на ньому дійсно відсутня символіка морської піхоти, проте зазначено назву “88 окремий десантно-штурмовий батальйон”. Це дуже дивує усіх, навіть досвідчених військових, які дізнаються про цей факт», — розповідає Штурвал.
Сам прапор батальйон отримав у 2017 році під час військового параду на Майдані Незалежності в Києві. Його вручили за участь особового складу в Антитерористичній операції. При цьому 88-й став одним із перших окремих батальйонів Збройних Сил України, удостоєних такої честі.
«Ми були в першій п’ятірці серед окремих батальйонів. Це теж дуже показовий момент, адже до цього Бойові прапори переважно вручали бойовим бригадам, які є значно потужними військовими з’єднаннями», — пояснює воїн.
Ще одним особливим приводом для гордості у батальйоні називають почесну відзнаку Президента України «За мужність та відвагу». Саме 2 липня 2023 року, за мужність і героїзм, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, 88-й окремий батальйон морської піхоти був удостоєний цієї високої державної відзнаки.
За словами військовослужбовця на той момент 88-й батальйон став лише сімнадцятою військовою частиною у Збройних Силах України, яка отримала почесну стрічку на бойовий прапор.
«Для нас це поки що найвидатніше досягнення. Якщо врахувати, що на сьогодні у Збройних Силах України цією нагородою відзначено більше 190 бойових бригад, полків та інших підрозділів, то 88-й батальйон увійшов до першої десятки серед усіх окремих батальйонів, які отримали таку почесну відзнаку», — говорить Штурвал.
Почесну стрічку на бойовий прапор командиру батальйону вручив Президент України Володимир Зеленський під час урочистої церемонії в Одесі.
Водночас про мужність батальйону свідчить не лише почесна стрічка на бойовому прапорі, а й кількість військовослужбовців, відзначених за особистий героїзм.
Станом на 15 травня 2025 року понад 200 морських піхотинців 88-го ОБМП були нагороджені державними нагородами України за мужність і героїзм, проявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності держави.
Найвищого звання — Героя України (посмертно) — був удостоєний капітан Іван Коцур. Крім того, понад 300 військовослужбовців батальйону отримали відомчі відзнаки Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України, а ще понад 450 — інші нагороди.
Попри державні відзнаки, сотні нагороджених військовослужбовців та успішно виконані бойові завдання, у самому батальйоні своїм найбільшим досягненням називають не це.
«Наше досягнення — це наші хлопці», — говорить Штурвал.
За його словами, найціннішою нагородою для підрозділу є повага, яку морські піхотинці 88-го заслужили серед інших бойових частин.
«Ми дуже часто воювали пліч-о-пліч із дуже потужними і відомими бригадами. Спочатку до нас ставилися як до чергового батальйону, мовляв, дали ще один підрозділ на підкріплення, подивимося. Але коли завершували виконання бойових завдань — нас проводжали стоячи та з оплесками. Бо наші хлопці реально заслуговують на повагу професіоналів», — розповідає він.
За словами Штурвала, військовослужбовці 88-го не ставлять собі за мету встановлювати міфічні рекорди чи здобувати гучну медийну славу. Їхнє головне завдання — виконати поставлену задачу, навіть якщо вона одна з найскладніших.
«Наші морські піхотинці витягують на своїх плечах надважкі бойові задачі. Там, де інші не пораються або взагалі відмовляються, приходять наші і професійно виконують свою роботу. Саме тому наше найбільше досягнення — це репутація, яку своїми вчинками заслужили наші хлопці», — підсумовує військовослужбовець.
У кожному військовому підрозділі є свої традиції, однак у морській піхоті є та, яку без перебільшення можна назвати священною.
Йдеться про складання Клятви морського піхотинця та отримання штормового берета — символу, який потрібно заслужити або кров’ю на полі бою, або здолавши надскладну психологічну смугу перешкод. Для кожного морпіха цей момент стає одним із найважливіших у військовому житті.
За словами Штурвала, жодна інша відзнака не зрівняється за цінністю з правом носити берет морського піхотинця.
«У мене є декілька нагород, але найголовніша, найцінніша і найпам’ятніша з них — це мій берет морського піхотинця. Я ним пишаюся неймовірно. І так само робить будь-який морський піхотинець», — ділиться військовослужбовець.
Окрім загальновійськових традицій, у 88-му окремому батальйоні морської піхоти є й власні ритуали, які поступово стали частиною внутрішньої культури підрозділу.
Одним із них є урочисте вручення шеврона військовослужбовцям, які прибувають до батальйону з інших військових частин. Перш ніж стати повноцінною частиною колективу, вони проходять виснажливі польові тренування, бойове злагодження та адаптацію. І лише після цього найкращим із них командир перед строєм особисто вручає шеврон 88-го окремого батальйону морської піхоти або шеврон того підрозділу, в якому вони надалі служитимуть.
«Це своєрідний знак довіри. Людина має не просто отримати шеврон, а заслужити його своїм ставленням до служби, навчанням і роботою в колективі», — пояснює Штурвал.
Також у батальйоні існує власна мотиваційна відзнака командира. Її вручають як військовослужбовцям, так і волонтерам, які допомагають підрозділу.
Одним із фактів, який найбільше дивує навіть тих, хто добре знайомий з історією батальйону, є його бойовий шлях до початку повномасштабного вторгнення.
Із 2014 року військовослужбовці 88-го ОБМП постійно виконували бойові завдання у зоні проведення Антитерористичної операції та операції Об’єднаних сил. Вони воювали поблизу Маринівки, Саур-Могили, Слов’янська, Дебальцевого, Волноваського району та Вугледара. Попри постійну присутність на лінії зіткнення, до 24 лютого 2022 року батальйон не мав жодної бойової втрати загиблими серед особового складу.
За роки служби 88-й окремий батальйон неодноразово ставав одним із перших у впровадженні нових підходів до підготовки особового складу та освоєнні сучасної техніки.
Так, у 2021 році військовослужбовці батальйону першими серед підрозділів морської піхоти України повністю переозброїлися на броньовані автомобілі «Козак-2», що стало важливим кроком у посиленні мобільності та бойових можливостей підрозділу ще до початку повномасштабної війни.
А влітку 2023 року, під час виконання бойових завдань на Донеччині, за ініціативою командирів підрозділів і на базі 88-го ОБМП була започаткована програма допідготовки та адаптації військовослужбовців, які прибували після навчальних центрів. Згодом такий підхід до підготовки особового складу став широко застосовуватися і в інших підрозділах Сил оборони України.
Також до початку повномасштабної війни 88-й батальйон активно переймав досвід армій країн-партнерів.
У 2020 році весь командний склад батальйону — від командирів відділень до командира військової частини — успішно пройшов комплексну програму підготовки за стандартами військового управління НАТО (TLP та MDMP). Навчання відбувалося в межах міжнародної програми Збройних сил Канади Operation UNIFIER.
За словами Штурвала, на той час 88-й батальйон став єдиним підрозділом морської піхоти України, який пройшов таку підготовку у повному складі командної ланки.
Говорячи про найважчий період в історії батальйону, воїн без вагань згадує осінь 2022 року — бої за Давидів Брід на Херсонщині.
Саме тоді морські піхотинці 88-го ОБМП вперше зійшлися у ближньому бою з елітними кадровими підрозділами повітряно-десантних військ російської федерації.
«Це був для нас найскладніший період. Ми вперше зіштовхнулися з противником, який нам не поступався нічим. Але, діючи в меншості, ми все одно виконали поставлене завдання. Тобто, як то кажуть самі росіяни, воюють не числом», — розповідає військовослужбовець.
За його словами, саме ці бої стали переломним моментом для всього підрозділу.
«Після цього ми реально відчули, що таке війна, що таке ближній контактний бій і що таке досвідчений супротивник. Це дуже змінило наше світосприйняття, кругозір і свідомість», — додає Штурвал.
Часто люди вважають, що підготовка морського піхотинця насамперед полягає у виснажливих фізичних навантаженнях. Однак у самому батальйоні переконані: найскладніше — інше.
«Найважче — переконати людину повірити у власні сили та можливості. За інших рівних умов: однакової підготовки, забезпечення та озброєння — на полі бою перемагає той, хто сильніший духом», — говорить Штурвал.
Саме тому значна частина бойової підготовки спрямована не лише на відпрацювання навичок, а й на формування внутрішньої впевненості військовослужбовця.
«Наше завдання — зробити так, щоб людина повірила у себе, стала більш упевненою у власних силах і знала, що здатна виконати поставлене завдання», — пояснює він.
Повномасштабна війна суттєво змінила вимоги до сучасного військового. Якщо під час АТО та ООС акценти були одними, то сьогодні пріоритети дуже змінилися.
«Зараз зовсім інша війна. Найціннішими стали навички виживання за будь-яких умов і взаємодопомога», — говорить Штурвал.
За його словами, у сучасному бою надважливо не лише самому володіти необхідними знаннями, а й передавати їх іншим.
«Можеш сам — значить навчи іншого. Ми працюємо командою і перемагаємо ворога, який завжди чисельніший за нас, саме завдяки польовому вишколу, взаємодопомозі та командній роботі», — підсумовує військовослужбовець.
Попри бойовий шлях, участь у складних операціях і постійну службу на передовій, у 88-му окремому батальйоні наголошують: найважливіше — це люди.
Саме тому однією з головних особливостей підрозділу військовослужбовці називають атмосферу взаємоповаги та підтримки, яка сформувалася всередині батальйону.
«Чим ми відрізняємося? Нас відрізняє людяність. Ми до людей ставимося по-людськи. Потрапити до нас — це, вважай, що потрапити у родину. А родина — це святе», — говорить військовослужбовець із позивним «Штурвал».
Завершуючи розповідь про підрозділ, воїн підкреслює ще один важливий принцип, який об’єднує морських піхотинців. Морська піхота живе за гаслом “Вірний завжди” — Semper fidelis. Це не лише слова, а й те, що, за словами військовослужбовців, визначає кожного, хто носить берет морського піхотинця.
«Морський піхотинець вірний завжди. Той, хто носить штормовий берет, не зраджує ні дружину, ні країну, ні родину», — каже наостанок Штурвал.
Історія 88 окремого батальйону про людей, які щодня тримають лінію оборони й вибір – залишатися вірними своїй присязі попри втому, втрати й постійний ризик життю. Тут, у підрозділі, за кожним воїном стоять характер, досвід і взаємна довіра. І саме це формує їх могутню силу.
Інтернет-видання Бессарабії
