Лабораторні дослідження води та ґрунтів, проведені восени 2025 року в селищі Сарата, зафіксували підвищену мінералізацію води, значний вміст натрію у різних джерелах та зростання лужності ґрунтів, особливо на зрошуваних ділянках. Про це журналістці інтернет-видання «Махала» розповіла екоактивістка Ольга Небога, яка вважає, що взаємозв’язок між якістю води та змінами в структурі ґрунтів може впливати на екологічну ситуацію в селищі. Для підтвердження своїх спостережень вона надала для ознайомлення результати лабораторних досліджень води та ґрунтів.
Ольга Небога з Сарати відома насамперед як громадська активістка та екологічна ініціаторка, яка багато років працює над озелененням рідного селища та привертає увагу до екологічних проблем Бессарабії. В основі її діяльності — щира любов до природи та прагнення зробити довкілля більш зеленим і комфортним для людей.
Кілька років тому на власному подвір’ї вона створила великий сад, висадивши чимало декоративних рослин, серед яких є й рідкісні для Бессарабії види. З часом її садиба стала місцем, яке охоче відвідували мешканці Сарати, щоб побачити незвичні рослини та поспілкуватися з господинею.
Проте в минулому році Ольга помітила тривожну тенденцію: частина рослин почала поступово гинути. Особливо помітним це стало після поливу водопровідною водою. Саме цей факт змусив її замислитися над якістю води, яку жителі селища використовують не лише для поливу, а й для пиття та приготування їжі.
«Щоб перевірити свої припущення та отримати об’єктивні дані, наприкінці 2025 року я звернулася до лабораторії «Balkany Lab», де замовила аналізи води та ґрунту. Моєю метою було з’ясувати, чи може саме якість води впливати на стан рослин у саду та чи існують екологічні ризики для громади», – зазначила пані Ольга.
Ця ініціатива стала продовженням її послідовної роботи, спрямованої на захист довкілля та формування відповідального ставлення до природних ресурсів.
Лабораторні дослідження виявили, що вода з різних джерел у Саратській громаді має підвищену мінералізацію та високий вміст окремих солей, насамперед натрію.
У водопровідній воді зафіксовано підвищену лужність — рН становить 9,28 при нормі 6,5–8,5. У колодязях показники ближчі до нормативних, однак також зміщені в лужний бік.
Показники загальної мінералізації перевищують допустиму межу 1000 мг/л у всіх досліджених зразках. У колодязі Вернера вона сягає понад 2000 мг/л, що є найбільшим значенням серед усіх проб.
Особливу увагу привертає вміст натрію. У водопровідній воді він становить понад 239 мг/л при нормі до 50 мг/л, а в колодязях перевищує 200–370 мг/л. Такі показники можуть свідчити про підвищене солеве навантаження на водні ресурси регіону.
Не менш показовими виявилися результати аналізу ґрунтів. Дослідження порівнювало дві ділянки — без поливу та із зрошенням.
Ґрунти в обох випадках мають підвищену лужність, однак на зрошуваній ділянці pH зростає до 8,96.
Найбільша різниця зафіксована у структурі вбирних основ. На ділянці без поливу частка натрію становить лише 0,5%, тоді як на зрошуваній — вже 14,4%. Паралельно зменшується частка кальцію, який є важливим елементом родючості ґрунтів.
★★★
За словами Ольги Небоги, питання якості води для неї виходить далеко за межі догляду за садом.
«Окрім рослин, мене особисто турбує, який вплив на здоров’я може мати вода з-під крана, якщо її постійно вживати. Я знаю, що багато людей у Сараті користуються саме водопровідною водою для пиття. Не всі мають можливість постійно купувати або привозити воду в баклажках. Раніше працював водовоз, але цього року він припинив роботу, тож тепер людям доводиться самостійно носити бутлі з водою. Особливо складно це робити людям похилого віку», — зазначає екоактивістка.
Лабораторні аналізи, проведені восени 2025 року, зафіксували підвищену мінералізацію води та високий вміст натрію в різних джерелах селища Сарата, а також зростання натрію в ґрунтах на зрошуваних ділянках. Хоча результати самі по собі не дають відповіді на питання про можливий вплив на здоров’я людей чи стан рослин, вони свідчать про зміни у водно-ґрунтовій системі селища та можуть стати підставою для подальших досліджень і фахової оцінки.
Фото з відкритих джерел.
Інтернет-видання Бессарабії
