Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця міста Ізмаїл Феденкова Валерія Валерійовича, який загинув від рук російських окупантів у квітні 2026 року.
Як повідомляє міський голова міста Ізмаїл Андрій Абрамченко, народився Валерій 9 липня 1986 року у місті Ізмаїл. Закінчивши 9 класів загальноосвітньої школи № 14 вступив до професійного училища № 38, по закінченню якого отримав професію кухаря.
Однак своє життя Валерій вирішив присвятити будівельній сфері, спочатку працював у Ізмаїлі, згодом у Одесі, а також там, де були потрібні робочі руки. Був щирою, доброю, працьовитою людиною, що завжди приходила на допомогу іншим.
З початком повномасштабного вторгнення чоловік вирішив доєднатися до лав ЗСУ. Спочатку опанував військову справу сапера, згодом був переведений до мінометного підрозділу. Був номером обслуги 1-го мінометного взводу мінометної бригади 3 батальйону морської піхоти, матросом.
У складі підрозділу брав безпосередню участь у активних бойових діях. Серед побратимів отримав позивний “Капсуль”. Захисник приїжджав у відрядження аби поховати матір, а по закінченню війни хотів облаштувати батьківський дім, плануючи будувати власне життя.
18 квітня 2026 року в ході виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області, захисник загинув.
11 травня у рідному місті військовослужбовця провели в останню путь та поховали на Алеї слави нового кладовища, віддавши загиблому належну шану.
