Підприємці щороку забезпечують Татарбунарській громаді десятки мільйонів гривень податкових надходжень. Редакція інтернет-видання «Махала» вирішила проаналізувати Програму підтримки малого і середнього підприємництва Татарбунарської міської територіальної громади на 2025–2026 роки, оприлюднену на офіційному сайті Татарбунарської міської ради, щоб з’ясувати, яку підтримку місцева влада пропонує бізнесу та чи відповідають заявлені цілі програми її реальному наповненню. Результати аналізу показали, що між амбітними завданнями документа та ресурсами для їх реалізації існує помітний розрив.
Мале та середнє підприємництво є одним із головних чинників економічної стійкості Татарбунарської громади. Саме підприємці забезпечують значну частину надходжень до місцевого бюджету, створюють робочі місця та підтримують економічну активність як у місті Татарбунари, так і в селах громади. Станом на 1 січня 2025 року на території громади працювали 1334 суб’єкти підприємницької діяльності, з яких 1147 — фізичні особи-підприємці, 154 — сільськогосподарські товаровиробники та 33 юридичні особи. Попри складні умови воєнного часу, кількість платників єдиного податку скоротилася лише на 3,5 відсотка порівняно з попереднім роком. Водночас надходження від сплати єдиного податку до бюджету громади за 2024 рік сягнули понад 33,6 мільйона гривень, що майже на 15 відсотків більше, ніж роком раніше. Ці показники свідчать про те, що підприємницький сектор не лише зберіг життєздатність, а й продовжує залишатися одним із ключових джерел фінансової стабільності громади.
Однією з переваг програми є доволі реалістичний аналіз ситуації, в якій працює місцевий бізнес. У документі визнається, що підприємці змушені працювати в умовах економічної нестабільності, інфляційних процесів, падіння попиту та наслідків повномасштабної війни. Окремо автори програми звертають увагу на відтік молоді та кваліфікованих кадрів за кордон, недостатній рівень підготовки майбутніх підприємців, низький рівень розвитку місцевих бізнес-об’єднань, проблеми зі збутом продукції та незадовільний стан частини дорожньої інфраструктури. Водночас SWOT-аналіз демонструє й значний потенціал громади. Серед сильних сторін називаються вигідне географічне розташування на міжнародній трасі Одеса – Рені, близькість до кордону з Європейським Союзом, значний земельний ресурс, аграрна спеціалізація території та перспективи розвитку переробної промисловості, логістики, туризму й альтернативної енергетики. Таким чином, документ досить точно описує як наявні проблеми, так і можливості для подальшого економічного розвитку.
Програма декларує низку масштабних цілей. Серед них створення сприятливих умов для відкриття та розвитку бізнесу, покращення інвестиційного клімату, фінансово-кредитна підтримка підприємництва, стимулювання створення нових робочих місць, підтримка безробітних у започаткуванні власної справи, розвиток консультаційних послуг та впровадження освітніх програм для підприємців. Однак після ознайомлення з фінансовою частиною документа виникає питання щодо реалістичності досягнення таких цілей. Загальний бюджет програми на два роки становить лише 80 тисяч гривень. Якщо співвіднести цю суму з кількістю суб’єктів господарювання, то виходить, що на одного підприємця громада передбачила близько 60 гривень підтримки за весь період реалізації програми або приблизно 30 гривень на рік. На тлі задекларованих завдань така сума виглядає радше символічною і навряд чи може стати серйозним інструментом розвитку місцевого бізнесу.
Детальний аналіз заходів програми показує, що переважна більшість із них не потребує фінансування взагалі. Йдеться про проведення консультацій, інформаційну підтримку підприємців, підготовку пропозицій щодо вдосконалення законодавства, організацію семінарів, популяризацію платформи «Дія.Бізнес», а також оприлюднення інформації про земельні аукціони та об’єкти комунального майна. Усі ці заходи виконуватимуться силами виконавчих органів міської ради та державної служби зайнятості. Безпосередньо бюджетні кошти передбачені лише на два напрями. На виготовлення інформаційних буклетів для підприємців планується витратити 20 тисяч гривень за два роки. Ще 60 тисяч гривень передбачено на відзначення кращих підприємців з нагоди професійного свята. Таким чином, три чверті всіх коштів програми будуть спрямовані саме на заохочувальні заходи, тоді як на інформаційну підтримку — лише чверть бюджету. При цьому документ не містить жодних механізмів прямої фінансової підтримки бізнесу, компенсації кредитних ставок, грантових програм, підтримки стартапів або інших інструментів, які сьогодні активно використовуються багатьма громадами для розвитку підприємництва.
Формально документ відповідає вимогам законодавства та містить усі необхідні складові програмного документа. Він окреслює проблеми, визначає мету, завдання, виконавців та очікувані результати. Проте його практичний вплив на розвиток підприємництва викликає певні сумніви. Насамперед через відсутність фінансових інструментів підтримки, які могли б реально допомогти підприємцям адаптуватися до викликів воєнного часу, розширити виробництво чи створити нові робочі місця. Особливо помітною є невідповідність між заявленою метою щодо фінансово-кредитної підтримки малого та середнього бізнесу та фактичною відсутністю коштів на такі заходи. У результаті програма більше нагадує план організаційної та інформаційної роботи місцевої влади, ніж комплексний інструмент стимулювання підприємницької активності.
Інтернет-видання Бессарабії
