Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо уродженця села Табаки Болградського району Сакали Віктора Івановича, який загинув від рук російських окупантів у лютому 2025 року.
Як повідомляє Болградська міська рада, народився Віктор Іванович 5 вересня 1974 року у селі Табаки. Тут провів більшість свого життя: навчався у місцевій школі, працював, а згодом створив й родину, де разом із дружиною виховував сина.
Односельці згадують Віктора Івановича як дуже доброго, спокійного, надійного та справжнього чоловіка, що ніколи не залишався осторонь чужих проблем. У молодості чоловік у вільний час захоплювався музикою.
Багато років чоловік служив у лавах Державної прикордонної служби України, 17-му прикордонному загоні імені полковника Олександра Жуковського. Та початок повномасштабного вторгнення чоловік зустрів вже безпосередньо на місці служби.
Серед побратимів штаб-сержант отримав позивний “Біл”. За роки служби інспектор прикордонної служби здобув авторитет відповідального, врівноваженого та досвідченого військовослужбовця, до думки якого дослухалися як молодші побратими, так і командири. Захисник був залучений до виконання бойових завдань у районах активних бойових дій.
У лютому 2025 року зв’язок із воїном обірвався та незабаром він став вважатися безвісти зниклим. Понад рік родина не полишала надії знайти будь-яку інформацію про свого захисника, проте вже у квітні 2026 року офіційна звістка про загибель підтвердилась.
Як виявилося, 1 лютого 2025 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку, військовий загинув. Вже 16 квітня у рідному селі прикордонника провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали на місцевому кладовищі.

