Щоранку о 09:00 в Україні оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання. Кожен ранок ми згадуємо всіх загиблих внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Сьогодні згадуємо мешканця міста Кілія Ізмаїльського району Будулатій Олександра Сергійовича, який загинув від рук російських окупантів у березні 2026 року.
Як повідомляє Кропивницька міська рада, народився Олександр Сергійович 8 січня 1969 року у місті Кропивницький. Тут закінчивши місцеву школу, вступив до Одеського національного медичного університету.
Через деякий час проходив строкову військову службу. Отримавши спеціальність психіатра, чоловік став працювати за фахом у Одеській клінічній лікарні. Олександр Сергійович був професіоналом своєї справи, чуйний, уважний, той, хто знався на своїй справі. Він був психіатром вищої категорії — людиною, яка допомагала іншим знаходити сили жити, підтримувала в найважчі моменти.
Згодом чоловік переїхав мешкати та працювати до міста Кілія. Тут працював у Кілійській ЦРБ заступником головного лікаря, психіатром, психотерапевтом в методі символдрама.
Вже безпосередньо під час повномасштабного вторгнення Олександра Сергійовича мобілізували до лав ЗСУ. Став виконувати військовий обов’язок на посаді начальника медичного пункту танкового батальйону, рятуючи життя побратимів.
Захисник мав статус Ветерана війни, учасника бойових дій. Для багатьох побратимів він був не лише військовим медиком, а й людиною, до якої можна було звернутися за порадою, підтримкою та розумінням.
26 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання з евакуації поранених, поблизу населеного пункту Нечволодівка на Харківщині, військовий загинув, отримавши важкі поранення.
У квітні 2026 року воїна провели в останню путь та з усіма військовими почестями поховали у рідному місті на місцевому кладовищі. Наразі військовий шлях Олександра Сергійовича продовжує його син та дядько, які були відзначені президентськими нагородами за оборону Батьківщини.
