Уміння перевіряти інформацію сьогодні так само важливе, як і навички користуватися смартфоном. Повідомлення в чаті меседжера про «нібито перекриту трасу», скриншот без джерела про «термінові відключення світла» або емоційний допис із припискою «мені знайомий сказав» час від часу з’являються в соцмережах і месенджерах мешканців півдня Одещини. У цьому потоці інформації дедалі складніше відрізнити факти від чуток і відокремити офіційні повідомлення від маніпуляцій.
Особливість локальних інформаційних просторів полягає в тому, що частина новин поширюється не через офіційні канали, а через соціальні мережі, чати громад і месенджери. Інформація в такому середовищі часто передається швидше, ніж офіційна, однак емоційно й без належної перевірки джерел контексту. У результаті навіть неточні або неповні повідомлення можуть викликати занепокоєння, плутанину або хибні уявлення про події. Саме в таких, на перший погляд, дрібних історіях і проявляється потреба в кібергігієні.
Термін «кібергігієна» почав активно використовуватися на початку 2010-х років разом із масовим поширенням соціальних мереж, смартфонів та онлайн-сервісів. Зі зростанням обсягу інформації зросли й ризики від поширення недостовірних новин і маніпуляцій до шахрайства та витоку персональних даних. У відповідь на це сформувалося поняття, яке описує базові правила безпечної та відповідальної поведінки в цифровому середовищі.
Простими словами, кібергігієна – це набір щоденних правил цифрової безпеки. Вона охоплює перевірку джерел інформації, обережне ставлення до повідомлень і посилань, захист особистих даних та відповідальне користування соціальними мережами. У локальному інформаційному просторі дотримання цих правил є особливо важливим, оскільки значна частина повідомлень стосується суспільно чутливих тем і може розповсюджуватися без офіційного підтвердження.
Показовим прикладом важливості кібергігієни стали події наприкінці січня 2026 року на півдні Одещини. У соціальних мережах і месенджерах почали поширюватися повідомлення шахрайського характеру, нібито надіслані від імені голів громад і районів. У цих зверненнях людей закликали переказати гроші, використовуючи ім’я реальної посадової особи. Згодом вже офіційно повідомили, що всі подібні звернення є шахрайством.
“У соціальних мережах та месенджерах поширюються фейкові повідомлення нібито від імені голови Ізмаїльської районної державної адміністрації Родіона Абашева. Офіційно заявляємо: усі подібні звернення є шахрайством. Просимо не перераховувати кошти, не переходити за сумнівними посиланнями та не передавати персональні дані. Про такі випадки повідомляйте в правоохоронні органи та адміністрацію сторінок, де розповсюджується фейк”,– зазначили в Ізмаїльській районній державній адміністрації.
Цей випадок наочно демонструє, чому дотримання правил кібергігієни є необхідним у повсякденному житті. Шахраї вдалися до підміни офіційних джерел, використовуючи ім’я реальної посадової особи, а також застосовували емоційний тиск, створюючи відчуття важливості звернення..
Для перевірки інформації варто користуватися простим і зрозумілим алгоритмом.
Насамперед слід з’ясувати джерело повідомлення. Важливо звернути увагу на те, хто саме його опублікував, чи є ця сторінка або канал впізнаваними, чи мають вони редакцію, контактні дані та історію публікацій. Анонімні Telegram-канали або Facebook-сторінки без зазначеного авторства не можуть вважатися надійним джерелом, навіть якщо повідомлення не містить ознак сумніву.
Наступним кроком є перевірка того, чи підтверджується повідомлення в інших незалежних джерелах. Один із базових принципів кібергігієни полягає в тому, щоб звіряти новину щонайменше з трьом медіа, які дотримуються журналістських стандартів. Для мешканців півдня області це можуть бути як національні видання, так і регіональні медіа з відкритою редакційною політикою, які системно висвітлюють життя громад, інфраструктурні питання та діяльність органів місцевого самоврядування.
Варто також звертати увагу на наявність джерел у самому матеріалі. Якісні інформаційні матеріали зазвичай містять посилання на офіційні документи, першоджерела, а також коментарі конкретних посадових осіб або експертів. Це дає можливість читачеві самостійно перевірити джерело та оцінити її в ширшому контексті.
Окремої уваги потребують заголовки. Формулювання на кшталт «громаду чекає катастрофа», «це приховували роками» або «рішення вже ухвалили, але мовчать» часто апелюють до страхів і сильних емоцій, зокрема щодо безпеки, водопостачання чи електроенергії. Такі заголовки спонукають до швидкого поширення інформації без перевірки, тому важливо читати матеріал повністю, а не обмежуватися лише заголовком.
Наступним етапом є аналіз деталей. Варто звертати увагу на дату публікації, контекст подій, а також на використані фото чи відео. Візуальні матеріали нерідко використовують повторно або подають поза реальним контекстом, тому доцільно перевіряти їх за допомогою зворотного пошуку зображень. Завершальним кроком має стати усвідомлена пауза перед репостом. Якщо інформацію неможливо підтвердити або вона викликає сумнів, найкращим рішенням буде не поширювати її далі.
Одним із корисних інструментів для пошуку надійних джерел є всеукраїнська Мапа рекомендованих медіа, створена спільно з Детектор медіа та Інститут масової інформації. Вона об’єднує національні та регіональні медіа, які регулярно проходять незалежні моніторинги та дотримуються журналістських стандартів. Для регіонів така мапа особливо важлива, адже вона може допомогти відрізнити професійні локальні медіа від анонімних сторінок і каналів.
Згідно з даними Мапи рекомендованих медіа, на Одещині зафіксовано 14 медіаресурсів, що відповідають журналістським стандартам і пройшли незалежну оцінку. До переліку входять 10 онлайн-медіа: «Море людей», «Район. Болград», «Район. Ізмаїл», «Одеське життя», «Суспільне Одеса», «Біляївка. City», Odesa. Online, Informer.od.ua та «Інтент». Також у переліку зазначено інтернет-видання Махала, яке потрапляє на Мапу вдруге.
Окремо в регіоні представлені два спеціалізовані центри журналістських розслідувань Центр публічних розслідувань та Антикорупційний вимір. У категорії телебачення до мапи включено Суспільне Одеса, а радіомовлення в регіоні представлене Українське радіо. Одеса.
Водночас варто розуміти, що Мапа рекомендованих медіа є динамічним інструментом. Ресурси можуть з’являтися або зникати з переліку залежно від результатів моніторингів, тому навіть користуючись рекомендованими медіа, важливо зберігати критичне мислення та звертати увагу на джерела й контекст публікацій. Це особливо актуально в сучасному цифровому середовищі, де механізми поширення інформації впливають на сприйняття подій.
У наступній публікації серії ми детальніше зосередимося на понятті інформаційної бульбашки та розглянемо, як алгоритми соціальних мереж формують інформаційне середовище, впливають на розподіл уваги між різними темами та визначають сприйняття подій.
Інтернет-видання Бессарабії
