Олена Кас — майстриня, яка створює арт-об’єкти у техніці стрінг-арт та вишивку по зварній сітці, прикрашаючи ними вулиці міста Білгород-Дністровський. Її роботи — це зображення, створені за допомогою ниток, натягнутих між цвяхами, що формують абстрактні, фігуративні композиції та геометричні візерунки. Для своїх інсталяцій Олена обирає найрізноманітніші локації: сухі дерева, дерев’яні будівлі та пні в парках. Її мистецтво оживляє простір, додаючи йому тепла, кольору й сенсу. Журналістка інтернет-видання «Махала» поспілкувалася з Оленою про те, як народжуються її роботи, що надихає її на творчість, чому вона обрала саме стрінг-арт і як реагують мешканці міста на її мистецтво.
Справжнє прізвище Олени — Касьянюк, але свою творчість вона представляє під псевдонімом Кас, який легше запам’ятовується. Вона вважає, що її мистецтво досить нестандартне, адже поєднує ремесло, вуличну культуру й щось дуже особисте. Своїми роботами майстриня прагне оживити вулиці та подарувати людям радість, додавши у простір яскравих фарб і несподіваних емоцій.
Перші її роботи з’явилися на вулицях Білгорода-Дністровського ще у 2015 році.
«Вдома не знайшлося нічого, в що можна було б вбивати цвяхи, окрім кухонної дощечки. Тож я взяла молоток, цвяхи — і вийшла в парк. Там і почала творити. Спробувала, мені сподобалося — і з того моменту не зупиняюся», — згадує Олена.
Її роботи — це невеликі, але виразні об’єкти: сердечка, смайлики, веселки, метелики — усе те, що приємне оку й дарує позитивні емоції. Водночас у її доробку є й масштабніші композиції, виконані у вигляді українських орнаментів, які додають простору патріотизму.
Іноді її твори потерпають від рук вандалів і потребують перенесення у більш безпечні місця. Так, одна з робіт під назвою «Ведмедиця Мішель» перекочувала до міської дитячої бібліотеки через загрозу підпалу, де стала справжнім символом дитячих мрій і фантазій.
«Зараз я маю можливість повністю зосередитися на своїй творчості й присвячувати їй більшість свого вільного часу. Я вважаю, що це моя життєва місія. Часто проводжу заняття для дітей та дорослих та створюю простір для взаємодії з мистецтвом. Також розвиваюся у напрямку викладацької діяльності», — зазначає Олена Кас.
У своїх арт-об’єктах Олена Кас закладає не лише естетичну, а й соціальну, культурну та історичну складову. Проте головна її мета — об’єднувати людей навколо творчості. Вона переконана, що мистецтво здатне змінювати світогляд і робити цей світ кращим.
Одним із найяскравіших прикладів цього є арт-об’єкт «Портал бажань», який, за словами шанувальників, повертав людям жагу до життя та покращував їм настрій. На жаль, через кілька місяців після створення інсталяцію знищили вандали.
Не менш улюбленим серед містян став арт-об’єкт «Метелик» біля педагогічного коледжу. Він також неодноразово зазнавав пошкоджень, і майстрині доводиться постійно його відновлювати.
Олена працює виключно на власному ентузіазмі: закуповує матеріали — цвяхи, нитки, декоративні елементи — за власні кошти. Донати на підтримку її діяльності надходять вкрай рідко. Та іноді шанувальники її творчості приємно дивують — дарують пряжу, прикраси, квіти. А чоловіки приносять цвяхи, молотки й дошки.
Проте бувають і важкі моменти. Коли вона бачить свої понівечені роботи, руки іноді опускаються, а натхнення зникає.
«Сім років тому я створила напис “Аккерман” біля міської лікарні, який став частиною дитинства тих, кому тоді було по 5-9 років, а сьогодні вони вже є підлітками. На моїх арт-об’єктах вже виросло ціле покоління молодих аккерманців», – з гордістю зазначає майстриня.
Нещодавно вона надала свій арт-об’єкт «Соняшник» в якості лоту на благодійному аукціоні на підтримку ЗСУ, що відбувся в межах фестивалю «Family Fest – 2025».
Це була одна з її перших робіт, створених із початком повномасштабного вторгнення — з вірою в перемогу та світле майбутнє. Цією роботою Олена прагнула висловити вдячність тим, хто боронить Україну.
У цьому випадку мистецтво стало для неї способом підтримки захисників. Майстриня сподівається, що така ініціатива стане доброю традицією, і в майбутньому вона й надалі надаватиме свої роботи на благодійні аукціони.
Творчість Олени виходить далеко за межі Білгород-Дністровського. Вона брала участь у грантовому проєкті освітнього хабу “Zmistovno” в селі Затока, де щомісяця проводила майстер-класи для дітей. Її роботи також прикрашають простори Румунії та грецького острова Корфу.
«У Румунію я привезла вже готову роботу, а на Корфу забивала маленькі сердечка на пнях у парку. Мені дуже хотілося розширити географію моїх робіт», — ділиться майстриня.
Для своїх інсталяцій вона обирає локації, які не потребують офіційного погодження, хоча іноді стикається з опором з боку окремих мешканців. Утім, більшість людей підтримують її ініціативи.
У 2018 році Олена написала соціальний проєкт «ТриЅ — Summer School Street Art», за що отримала дипломи. Він був створений у межах ініціативи Challenge спроможності від Impact Hub Odesa. На той момент майстриня вже мала досвід у стринг-арті, тож вирішила не вигадувати штучні теми, а розвивати те, що було їй справді близьке.
У липні 2018 року проєкт втілився в життя. До нього долучилися діти, підлітки, дорослі й пенсіонери — це стало прикладом того, як мистецтво здатне об’єднувати різні покоління.
«Цей проєкт і все, що дівчата створили під моїм керівництвом, було відзначено “Одеським Оскаром” у 2019 році», — згадує Олена.
Наступного року вона не змогла зібрати таку ж натхненну команду. Відчуття емоційного вигорання далося взнаки — ентузіазму вже було замало. Потім почався карантин, а згодом — повномасштабна війна.
Та влітку минулого року проєкт відродився. Він знову набирає обертів і отримує дедалі більше підтримки, адже, як зазначає Олена, «люди справді потребують такої віддушини».
Серед найближчих планів — створення великого арт-простору на Першому міському причалі за підтримки громадської організації «Рибацький край», де буде представлено чимало її робіт. Зокрема, з’являться нові інсталяції, які вона називає «фаршированими», тобто прикрашеними мушлями та кольоровим битим склом.
«Там вже живе “черепаха Міранда”, “Квітка папороті”, з’явилися “Лебеді” та “Слід охоронця Аккермана”. Планую додати об’єкти у стилі вуличного ткацтва, а також відбудеться виставка дитячих малюнків у дитячій бібліотеці в рамках народження легенди про охоронця. А деякі інсталяції будуть підсвічені гірляндами на сонячних батареях», — розповідає Олена.
Майстриня також ініціювала арт-проєкт «Нитка, що об’єднує» у співпраці з відділом культури Білгород-Дністровської міської ради. Перша акція в межах проєкту відбулася цьогоріч до Дня Конституції України. Учасники, використовуючи техніку стрінг-арт, почали створювати візерунок Державного Герба України.
Назва проєкту символізує єдність українців, особливо в умовах війни. Ініціатива підкреслює важливість спільної творчості, національної ідентичності та громадянської згуртованості. Продовження акції Олена планує присвятити Дню Незалежності України стилізованим у стрінг-арті орнаментом «Квітка калини».
Серед ідей, які майстриня мріє реалізувати, — проєкт «Портали», що має стати своєрідним міжнародним флешмобом. Його мета — через арт-об’єкти об’єднати українців, які через війну опинилися в різних куточках світу.
Інтернет-видання Бессарабії
